ru Венедикт Єрофєєв, автор незабутньої поеми в прозі «Москва-Петушки», був тим ще жартівником і витівником. Зокрема, любив Венедикт підсовувати своєму героєві, Венечці, вельми дивні алкогольні декокти. Зараз, звичайно, багатьох інгредієнтів з цих страшних (але від цього не менш естетичних) і естетичних (але від цього не менш страшних) гримучих сумішей вже не знайти, та й ні в одному, навіть самому різноманітному, меню вони не зустрінуться … Що ж, зітхнемо (з образою або полегшенням, вже хто як :)) і хоча б з рецептами цих неймовірних еліксирів ознайомимося 🙂
Отже, першим в нашому списку алкогольних бомб буде, звичайно ж, «Ханаанський бальзам» – вульгарна в своїй простоті, але вже дуже літературна суміш незмішуваного. Сам Єрофєєв з властивим йому жартівливим благоговінням говорить про «бальзам» так:
«Пить просто водку, даже из горлышка, — в этом нет ничего, кроме томления духа и суеты. Смешать водку с одеколоном — в этом есть известный каприз, но нет никакого пафоса. А вот выпить стакан «ханаанского бальзама» — в этом есть и каприз, и идея, и пафос, и сверх того еще метафизический намек. Итак, перед вами «Ханаанский бальзам» (его в просторечьи называют «чернобуркой») — жидкость в самом деле черно-бурого цвета, с умеренной крепостью и стойким ароматом. Это уже даже не аромат, а гимн. Гимн демократической молодежи. Именно так, потому что в выпившем этот коктейль вызревают вульгарность и темные силы. Я сколько раз наблюдал!..»
Інгредієнти цього дива дивного прості:
– Денатурат (технічний спирт) – 100 г.
– Оксамитове пиво – 200 г.
– Політура очищена – 100 г.
Вся ця краса збовтується до однорідного кольору (страшно навіть уявити, яким цей колір вийде, але ж хтось же це пробував!) І випивається – швидше за все залпом і затиснувши ніс 🙂
Тут би ще виноску з Вікіпедії про політуру ткнути, та нехай, просвітлюємось – це у нас рідина для обробки деревини, виявляється 🙂 Не уявляю, як пити те, що для пиття не призначене, але вже раз Венечка зміг, отже …
На другому місці за популярністю у нас суміш під ніжною назвою «Дух Женеви». Сам цей «вуншпунш», звичайно, ні крапельки не ніжний, але назва-то, назва! … Отже, після того, як темні сили, випущені ханаанським бальзамом, вийшли на свободу, потрібно запобігти їх визріванню 🙂 А для цього «…есть два средства. Во-первых, не пить «Ханаанский бальзам», а во-вторых, пить взамен его коктейль «Дух Женевы»
Для цього чудового напою ми змішаємо (але не збовтуємо, ми ж не відходимо від ерофеевскіх заповітів!):
Духи «Білий бузок» – 50 г.
Засіб від потливості ніг – 50 г.
Пиво «Жигулівське» – 200 г.
Лак спиртовий – 150 г.
Сам Єрофєєв з приводу цієї пекельної суміші пише так:
«В нем нет ни капли благородства, но есть букет. Вы спросите меня: в чем загадка этого букета? Я вам отвечу: не знаю, в чем загадка этого букета. Тогда вы подумаете и спросите: а в чем же разгадка? А в том разгадка, что «белую сирень», составную часть «духа Женевы», не следует ничем заменять, ни «жасмином», ни «шипром», ни «ландышем». «В мире компонентов нет эквивалентов», как говорили старые алхимики, а они-то знали, что говорили. То есть, «ландыш серебристый» – это вам не «белая сирень», даже в нравственном аспекте, не говоря уж о букетах».
Відійшовши від дії женевського духу і цей самий дух перевівши, ми приступаємо до третього коктейлю Молотова Єрофєєва під назвою «Сльоза комсомолки». Вдихніть глибше, витріть сльози розчулення – ми починаємо 🙂
«Но если человек не хочет зря топтать мироздание, пусть он пошлет к свиньям и «Ханаанский бальзам», и «Дух Женевы». А лучше пусть он сядет за стол и приготовит себе «Слезу комсомолки». Пахуч и странен этот коктейль.»- так говорить про цю термоядерну есенцію Венедикт Васильович.
Одне тільки уявлення того, ЯКОЮ «пахучою» буде ця бовтаночка, вибиває сльозу і пробирає до тремтіння в колінах. Природно, адже в цих «слізках» знаєте, що?
- Лаванда – 15 г.
- Вербена – 15 м
- «Лісова вода» – 30 г.
- Лак для нігтів – 2 м
- Зубний еліксир – 150 г.
- Лимонад – 150 г.
«Приготовляемую таким образом смесь надо двадцать минут помешивать веткой жимолости. Иные, правда, утверждают, что в случае необходимости можно жимолость заменить повиликой. Это неверно и преступно. Режьте меня вдоль и поперек — но вы меня не заставите помешивать повиликой «Слезу комсомолки», я буду помешивать ее жимолостью.» – говорить нам Венечка зі сторінок« Москва-Петушки ».
Ось як на мене, то цю чарівну амброзію і держаком від лопати перемішувати страшно, а тут піди, жимолость знайди … І лак для нігтів, думається мені, потрібно підбирати веселенького кольору, щоб зовсім кумедно було …
Що ж, попередній шедевр ми залишимо справжнім гурманам 🙂 Ми ж з вами підемо далі і зустрінемо на шляху єрофєєвской «коктейліади» романтичний поцілунок. «Поцілунок тітки Клари», до речі, найніжніший з усіх цих коктейлів. Так би мовити, варіант, що щадить шлунки і мізки читачів 🙂 Там всього-навсього потрібно змішати горілку і рожеве міцне вино в будь-якій пропорції. Здається, деякі наші сучасники досі так роблять 
Ну і на останньому місці в списку (але на одному з перших з пахучості-ядучості і всього іншого комплекту відчуттів) у нас знаходиться місиво під назвою «Сучий потрох».
Венечка говорить нам, що це «…напиток, затмевающий все. Это уже не напиток — это музыка сфер.»
Щоб почути цю музику, ми настоюємо на тютюні сигарних сортів протягом тижня такі інгредієнти:
- Пиво «Жигулівське» – 100 г.
- Шампунь «Садко – багатий гість» – 30 г.
- Резол для очищення волосся від лупи – 70 м
- Засіб від потливості ніг – 30 м
- Дезінсектакль для знищення дрібних комах – 20 м
«Итак, «сучий потрох» подан на стол. Пейте его с появлением первой звезды, большими глотками. Уже после двух бокалов этого коктейля человек становится настолько одухотворенным, что можно подойти и целых полчаса с полутора метров плевать ему в харю, и он ничего тебе не скажет.»- попереджає нас Веня-Венедикт.
Після такого коктейлю, здається мені, виживе тільки настійкіший олов’яний солдатик Але пам’ятайте – ми наводимо рецепти цих естетично прекрасних пійл тільки ознайомлення заради і для того, щоб підняти Вам настрій. І ще, Лавка Бабуїн, як і МОЗ, попереджає: такі коктейлі – це отрута, краще зустрічати їх тільки на сторінках книг Єрофєєва! 🙂
