ru 
– Тільки у книгах бувають ідеальні хлопці!
– Ось начитаєшся, а потім шукаєш принца, таких не буває!
І слава Богу! – відповідаємо ми. Тому що знаємо, що насправді герої книг далеко не ідеальні й іноді навіть небезпечні, зустрінься вони нам в реальності. Для тих, хто хоче аргументовано спростувати неправдиві твердження про ідеальність книжкових персонажів, наша нова добірка.
Парфумер. Історія одного вбивці
Наш топ поганих хлопців відкриємо класикою. Патрік Зюскінд слідує за свої героєм, вбивцею і парфумером Жаном-Батистом Гренуєм, починаючи з моменту його народження і спробою його матері позбутися дитини, за що її стратили як дітовбивцю. Теж, виходить, героїня, далека від ідеалу. Її син, Гренуй, унікальний, тому що він надзвичайно тонко відчуває запахи, проте сам запаху не має. Дорослішаючи, він починає пошуки ідеального аромату, йде вчитися парфумерній справі, щоб зуміти зберегти запахи. Його дуже засмутило те, що, коли він задушив свою першу жертву, її божественний аромат випарувався. Увага – спойлер: йому вдасться все, що він задумав, тому нам би не хотілося зустрітися з таким генієм за межами книги.
Дракула
Ще один хлопець, в якого не рекомендується закохуватися, хоч він і має графський титул, – це відомий Дракула, що солює у готичному романі Брема Стокера. Цей той тип кавалерів, які будуть з вами обходитися як зі справжніми леді, галантно до вас залицятися, а потім ви помітите, що втрачаєте кров, як було з Люсі, або зрозумієте, що ваш гостинний господар поїхав, залишивши вас на поживу трьом своїм сестрам-вампіршам, як було з молодим юристом Гаркером. Якщо вже вам попався цей поганець, звертайтеся за допомогою відразу до Ван Хелсінга. Він необов’язково буде схожий на Хью Джекмана, але точно вас врятує.
Портрет Доріана Грея
Крім Дракули, вічне життя шукав і Доріан Грей, який вийшов з-під пера Оскара Уайльда. Правда, він хотів ще й вічної молодості, яка дозволила б йому ніколи не залишати світу насолод. Той ще егоїст, він тільки раз відчував щось подібне до докорів сумління, коли його перше кохання наклала на себе руки після їх розриву. Але він зумів знайти аргументи своїй правоті тоді, а потім його вже ніщо не зупиняло. Краса і здоров’я, які зберігав йому потворний і марніючий портрет, дали можливість Доріану Грею подорожувати світом, без страху за майбутнє грузнучи в утіхах і практично всіх смертних гріхах, починаючи з обжерливості і хтивості і закінчуючи гординею.
Колекціонер
“Це нова форма убогості. У тих немає ні гроша за душею, а у цих немає душі”.
Ось та книга, після прочитання якої деякий час ходиш вулицями, постійно обертаючись, і майже на все життя запам’ятовуєш правило: “Уникай колекціонерів!”. У Фредеріка Клегга, героя роману Джона Фаулза, все починалося з невинного збирання метеликів. Найрізноманітніших зразків. З насолоди їх застиглою мертвою красою, якою він тепер володіє. А ось потім він починає колекціонувати дівчат. Починає з Міранди Грей, в яку він давно був закоханий і яку просто вирішує поселити у себе в підвалі, щоб вона розгледіла, який він скарб, і покохала його. По секрету скажемо: нічого особливо в них не вийшло, і на Міранді зациклений на своїй манії Клегг не зупиниться.
Бійцівський клуб
Якщо ви не Марла, то з таким хлопцем, як Оповідач у “Бійцівському клубі” Чака Паланіка, вам довелося б нелегко. Хоча на перший погляд він сумирний: “білий комірець”, що страждає безсонням і, як і більшість людей його віку, обставляє квартиру меблями IKEA. Але одного разу в ньому прокидається його альтер-его, він зустрічає Тайлера, який уособлює все те, чого Оповідачеві, на його думку, не вистачає. Вони організовують по всій країні бійцівські клуби, влаштовують терористичні акти, спрямовані на боротьбу з громадським речизмом і споживацтвом. І чим все це закінчиться, знає тільки Чак Паланік і ті, хто прочитає книгу до кінця.
Механічний апельсин
Екранізацію роману Чака Паланіка “Бійцівський клуб”, вміло здійснену режисером Девідом Фінчером в 1999 році, часто порівнюють з фільмом Стенлі Кубрика “Механічний апельсин” 1971 року, який був знятий за мотивами однойменного роману Ентоні Берджеса. І в тому, і в іншому автори досліджують природу насильства і можливі життєві сценарії тих, хто до нього був причетний. “Механічний апельсин” – це історія чотирьох підлітків-членів банди і їхнього дорослішання, розказана від імені одного з них, Алекса. Їхні пригоди можуть шокувати доброчесних громадян, тож перед читанням подумайте, чи не входите ви в їх число. Тут будуть і погроми, і побиття слабких, вбивство і зґвалтування. Для Алекса далі йдуть в’язниця і експериментальне лікування, яке теж не було зразком людинолюбства. Тьом стає поліцейським і тепер може законно застосовувати свою силу по відношенню до слабших. Джорджик незабаром був убитий. А ось Піт залишає банду і одружується. Якому з прикладів наслідує Алекс після виходу з в’язниці – читайте у романі Ентоні Берджеса “Механічний апельсин”.
Таємна історія
“Часом, коли трапляється якась біда, реальність стає занадто несподіваною і дивною, незбагненною, і все тут же заповнює собою нереальне. Рухи сповільнюються, кадр за кадром, немов уві сні; один жест, одна фраза тривають вічність”.
Донна Тартт теж написала роман про підлітків, точніше вже про юнаків і одну дівчину, роман, в якому антична культура і високі ідеали в підсумку приводять компанію друзів до вбивства. Річард Пейп багато років по тому згадує своє студентське життя, намагаючись переосмислити те, що трапилося, і жахає читача тим, як поруч з вивченням основ західної цивілізації розгортаються інцест, насильство, садизм і вбивство. Чи то детектив, чи то психологічний трилер авторства Донни Тартт не просто так приніс їй Пулітцерівську премію.
Осина фабрика
“Якщо ми дійсно такі злі й тупі, що готові закидати один одного всіма цими чудовими водневими і нейтронними бомбочками, то, може, й на краще, якщо ми колективно накладемо на себе руки, перш ніж лізти в космос знущатися над якимись інопланетянами”.
Якщо попередні історії підліткових вбивств вас не зачепили, то “Осина фабрика” Ієна Бенкса вже точно не повинна залишити читача байдужим. Оповідання ведеться від імені 16-річного Френка, який живе зі своїм батьком на острові і вбив вже кілька людей. Причому займає його не результат, а сам процес, тому він ретельно планує свої вбивства і здійснює їх витонченими способами. Звичайно, тварин участь у його експериментах теж не мине. Батько Френка теж далеко не наймиліший чоловік у світі, інакше б його молодший син не був би садистом, а старший – не сидів би у психлікарні. Реалізм опису сцен оцінять шанувальники Чака Паланіка. Ієн Бенкс жорстоко, але дієво, своєю книгою, як корисними, але несмачними ліками, зриває з читача рожеві окуляри і змушує задуматися, в якому світі ми живемо.
Альковні секрети шеф-кухарів
“Істинний ворог рідніше дружини, рідніше дитини, рідніше старих батьків. Істинний ворог бере над тобою контроль, починає диктувати спосіб життя; від нього вже не відв’яжешся”.
Щоб відпочити трохи від традиційних садистів і вбивць, додали в добірку один з романів Ірвіна Велша. Тут, крім неприємних буднів алкоголіка, бруду нічних клубів і непоказних сільських перепихонів, автор додає приправку з магії. Два героя, дві протилежності. Поганий поліцейський Скіннер і примірний цяця Кіббі. Їхній конфлікт на роботі завдяки частці магії переростає у щось неймовірне, як тільки Скіннер розуміє, як правильно користуватися прокляттям. І йде в рознос, знущаючись над Кіббі, для чого йому часто навіть наближатися до останнього не потрібно.
Ярмарок суєти
Справедливості заради – не тільки хлопці бувають поганцями. Це на яскравому прикладі Беккі Шарп показав ще Вільям Теккерей в своєму романі “Ярмарок суєти”. З промовистим прізвищем (sharp англійською – гострий, ріжучий) дівчина в буквальному сенсі йде по головах, ламаючи чужі життя, щоб досягти своєї головної мети – потрапити у вищий світ. Якщо читачки раптом вирішать взяти з неї приклад в наполегливості, головне не забувати, що методи досягнення мети теж важливі. Інакше фінал Беккі був би більш щасливим.
Макбет
“Хто почав злом, той і загрузне в ньому”.
Пам’ятаєте, зовсім недавно вийшла екранізація “Макбета” Шекспіра з Майклом Фассбендером і Маріон Котійяр в головних ролях? Запам’яталося, як в кінотеатрі одна дівчина всю другу половину голосила: “Ну як же він міг спалити дітей? Як же так?”. Загалом, тепер ви розумієте, що Макбети були тією ще сімейкою, і складно сказати, хто з них був більше badass: Макбет, що здійснював злочини, або його дружина, яка надихала його на такі подвиги.
Леді Макбет Мценського повіту
Микола Лєсков у своєму невеликому нарисі описав злочини і причини, за якими вони відбувалися, так буденно, що від цього вони тільки страшніше. І ще гірше те, що ситуація, в якій опинилася героїня – Катерина Ізмайлова – повторюється неодноразово і до сьогодні. На щастя, злочини не завжди доходять до такого ступеня тяжкості. Дружина купця, якого сьогодні ми назвали б бізнесменом-працеголіком, жадає любові і чоловічої уваги, яку недоотримує від чоловіка. І в своїй потребі вона не розбирає, у кого закохується. Сергій, їх прикажчик, використовує її гроші і положення, не обтяжуючи себе приховуванням своїх мотивів, але Катерина продовжує порушувати загальнолюдські принципи й релігійні заповіді одну за одною, заради нього, доходячи до потрійного вбивства.
Загублена
“У погребах моєї душі зберігаються сотні пляшок люті, розпачу, страху, але ви ніколи не здогадаєтеся про це, дивлячись на мене”.
Ще одна книга, після якої чоловікам варто задуматися про те, чи достатньо вони уважні до своїх дружин. Тому що іноді вони можуть здивувати, і сюрприз швидше виявиться неприємним, ніж навпаки. “Загублена” – це історія сімейної пари, гармонійної і щасливої лише на перший погляд. Після загадкового зникнення дружини на поверхню спливають усі секрети і недоліки їхнього шлюбу, і майже до самого фіналу так і незрозуміло, хто ж тут головний badass.
До речі кажучи, badass – слово в англійській мові таке ж неоднозначне, як і ті, кого ми їм визначили у цій добірці. Кембриджський словник тлумачить його у двох значеннях: як погану особистість або ту, яка злегка лякає, і як того, ким ви захоплюєтеся. Якими будуть для вас герої вищезазначених книг, вирішувати вам після прочитання.
