ru 
Бажання дізнатися якусь інформацію про своїх батьків, дідусів-бабусь чи й більш далеких предків виникає внаслідок різних причин, але є абсолютно природним для будь-кого. Немає нічого дивного в тому, що людство також зацікавилося своїм походженням. Однак від наших предків залишилося замало слідів. Ситуація залишалася туманною доти, доки не з’явилась генетика. Книга «Генетична одіссея людства» якраз і розповідає про те, як генетика змогла розкрити таємницю походження людини. Виявилося, що відповідь на одне з найважливіших запитань ми носимо в собі.
Автором книги є Веллс Спенсер – відомий генетик, фахівець у сфері популяційної й еволюційної генетики. Незалежний письменник, вчений, популяризатор науки, кінорежисер. Він сам є людиною, яка брала участь у розгадці генетичних таємниць людства і дуже добре розуміється на тому, що описує.
Книга розглядає серйозні наукові питання, тому в ній було не обійтися без численних аналогій та метафор, що спрощують для читача розуміння інформації. Так, автор повідомляє нам, що наша спільна пра…прапрабабця Єва мала рецепт супу. Він передавався лише по жіночій лінії від матері до дочки, і кожне покоління в ньому щось змінювало. Упродовж книги разом з автором ми пройдемо зворотний шлях і спробуємо реконструювати рецепт супу самої прабабці Єви.
Під час інтелектуальної мандрівки, яку пропонує нам здійснити Веллс Спенсер, можна буде розкрити багато інших гостроцікавих таємниць, які автор постійно підкидає читачеві:
- як нам вдалося з’явитися на світ, якщо наш прабабця Єва жила десь 150 тисяч років тому, а прадідусь Адам з’явився тільки 59 тисяч років тому;
- що таке дрейф генів;
- чому для дослідження брали два види ДНК-відбитків;
- хто такі люди М (не плутати з людьми Ікс);
- які подвиги здійснили загадкові М168 та L3;
- чому наші предки пішли з теплих країв у холодному північному напрямку;
- чи може кожна людина простежити свій індивідуальний генетичний маршрут від самісіньких прапредків;
- чи можна використовувати методи економії в генетиці;
- до чого призводить біохімічне «заїкання»;
- чи мають гени зв’язок із мовою;
- яку роль пляшка «Кока-коли» відіграла в дослідженні матеріальної історії людства.
Ключем до розуміння стилю книги є спогад автора про дитячу гру-вікторину, в яку він у дитинстві грав із друзями. Тепер автор грає з читачем – ставить навідні запитання, а читач має спробувати вгадати авторський задум. Такий підхід допомагає постійно підтримувати інтригу на високому рівні.
Книгу краще читати невеличкими частинами, з перервами на засвоєння та осмислення матеріалу, адже вона є дуже інформаційно насиченою. Це зробити легко, адже інформація структурована в невеличкі змістовні блоки.
