Бобу Ділану – 80

Стаття, Бобу Ділану – 80

Він кардинально змінив традицію фолк-музики ХХ сторіччя. Став голосом свого покоління. Змонтував документальний фільм про власні гастролі. Написав безліч картин аквареллю, гуашшю, акрилом. І отримав Нобелівську премію з літератури у 2016 році. У травні цього року світ святкує ювілей Роберта Аллена Ціммермана, більш відомого як Боб Ділан.

Роберт Ціммерман народився у Міннесоті 24 травня 1941 року у єврейській родині. Батьки його тата були емігрантами з Одеси. Як він обирав псевдонім, починаючи музичну кар’єру, Боб Ділан розповів в автобіографії «Хроніки», як і багато інших фактів, спогадів, вражень.

У 2016 році Нобелівський комітет присудив йому премію у галузі літератури за «створення нової поетичної мови у великій американській пісенній традиції», чим викликав бурхливу дискусію серед письменників. Одні стверджували, що це нонсенс – ставити в один ряд пісенну лірику і книжкову поезію або романи, інші, як наприклад Салман Рушді, зустріли новину захоплено, адже ще з часів Орфея пісня й поезія нерозлучні.

Шанувальники захоплюються Бобом Діланом за його гострий розум і рідкісну чутливість до найбільш хвилюючих тем, за талант утілювати кохання в словах, за сміливість казати правду, за невтомні пошуки духовності, за шанобливість до своїх попередників і, звичайно, за його поетичний стиль. Але найбільше за те, що особистість артиста розчиняється у його текстах, тому його порівнюють з Шекспіром. Він створює пісні, але не для себе, а для світу, щоб разом із ним збагнути людську природу.

Як сказав сам Боб Ділан у своїй Нобелівській лекції, «слова в п’єсах Шекспіра належало грати на сцені. Так само і слова пісень треба співати, а не читати на сторінці. …Я знову повертаюся до Гомера, який сказав: «Співай у мені, о Музо, і через мене розкажи історію».

Саме це визначає творчість Боба Ділана як цінність поза територіями та часом.