Джордж Орвелл про кулінарію: Заборонене есе

Новость, Джордж Оруэлл о кулинарии: Запрещенное эссе, Лавка Бабуин

Ім’я Джорджа Орвелла чітко асоціюється у нас з описами похмурого тоталітарного майбутнього людства, однак виявилося, що ніщо людське автору «Колгоспу тварин» та роману «1984» також не чуже. Нещодавно Британська Рада перепросила та опублікувала есе Джорджа Орвелла.

Іронія полягає в тому, що сама ж Британська Рада замовила, а потім і заборонила у 1946 році публікацію есе «На захист англійської кулінарії». Твору Джорджа Орвелла довелося чекати сімдесят три роки, щоб побачити світ. Письменникові тоді повідомили, що нерозумно публікувати есе на таку «провокаційну» тему, адже громадяни Великобританії у той час ще жили за картковою системою і не встигли оговтатися від жахіть Другої світової війни.

Нещодавно заборону було знято. Нарешті есе було опубліковано у повному обсязі на сайті Британської Ради із дозволу Фонду Орвелла. Треба сказати, що есе вийшло дуже «апетитним», під час його читання котиться слинка, тож деякі підстави, щоб відмовити у публікації, солідна організація дійсно мала.

Есе є цікавим і досить повним описом тогочасних харчових традицій і англійської кулінарії. Автор об’єктивно описує предмет свого дослідження, а тому можна прочитати не тільки про переваги, а й про недоліки англійської кулінарії. Так, автор дуже критично ставиться до британських способів приготування овочів. Він вважає це знущанням з корисних продуктів.

Натомість Орвелл захищає англійські кулінарні традиції й заперечує Вольтерові, який розглядав Англію як країну тисячі релігій та одного соусу. Список соусів-контраргументів слід визнати переконливим, а твердження Вольтера – таким, що не відповідає дійсності.

Письменник вказує, що страви справжньої англійської кухні можна скуштувати лише вдома, сфера ж громадського харчування є далекою від досконалості. Саме це є причиною того, що іноземці часто отримують не надто хороші враження про харчування британців.

Орвелл детально і розлого розповідає про кожний вид трапези протягом дня. Дуже цікавими є описи та переліки страв, які люди їли під час сніданку, ланчу, обіду та вечері. Опис «високого чаю» – трапези втомлених після роботи осіб, дуже нагадує звичне нам приймання їжі. Свою увагу письменник концентрує саме на британських стравах, тому не описує харчування вищого класу, яке було європеїзованим і суттєво відрізнялося від традиційного британського.

Британську дієту автор вважає простою, грубуватою і трохи варварською. Її основою є цукор та тваринні жири. Вона не є найкращою з позиції правильного харчування, але саме ця дієта забезпечує виживання британців в умовах північної вологої країни. До складу традиційних страв входять місцеві інгредієнти, адже в країні тоді бракувало багатьох спецій, овочів та екзотичних трав.

Є в есе і декілька рецептів смаколиків. Кожен шанувальник британської кухні може приготувати собі валлійські грінки з сиром, йоркширський пудинг, сливовий пиріг, пиріг із патокою та різдвяний пиріг за рецептом Орвелла. Серед рецептів є й опис приготування апельсинового мармеладу, але біля нього є чиясь рукописна помітка «Поганий рецепт! Забагато цукру та води!». Може це і стало справжньою причиною заборони есе Орвелла?

Автор поста: Наталья Коваленко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *