Історичне протистояння у трактаті Хосе Ортеґи-і-Ґассета «Восстание масс»

Книга, Восстание масс, Ортега И Гассет

Філософська праця іспанського соціолога Хосе Ортеґи-і-Ґассета «Восстание масс» була написана ним у 1929-1930 рр., проте і сьогодні залишається як ніколи актуальною. Трактат приніс своєму авторові світове визнання: книга була перекладена майже всіма мовами світу одразу після її публікації. У «Восстание масс» Ортеґа-і-Ґассет уперше заявив про масу, натовп як особливе явище ХХ сторіччя і висловив свою думку про нього.

Хосе Ортеґа-і-Ґассет, говорячи про бунт мас, зовсім не мав на увазі революції, що здійснюються представниками нижчих класів. Навпаки, аналізуючи визволення від царської влади у Російській імперії у 1917 році, автор стверджує, що воно приречене на провал у довгостроковій перспективі, тому що лише заперечує те, що існує, але не створює нічого нового. По суті, таку ж оцінку філософ дає всьому комуністичному руху, а також фашизму, що розвивався.

Поява подібних політичних течій та інші соціальні тенденції свого часу автор вважає закономірним наслідком розвитку цивілізації й науково-технічного прогресу, який зробив побут набагато зручнішим і сприяв виходу на авансцену історії людини маси. Так він називає певний тип особистості, який може існувати у рамках будь-якого класу, як і еліта, обрана меншість. Відрізняє їх лише одне: людина маси все навколо сприймає як даність, не прагне до подальшого розвитку, проте жадає споживати; його опонент схильний до творення і вимогливий до себе. При цьому соціолог пише, що такий поділ суспільства відзначали і його попередники, але в сучасну йому епоху змінилося співвідношення еліти й мас як за кількістю представників, так і за силою впливу на історичний процес. Маси повстали.

«Для сьогоднішнього дня характеристично, що простий ум, знаючи, що він простий, осмілюється проголошувати своє право на простацтво і, де хоче, накидає його».

Наслідки, до яких, на думку Ортеґи-і-Ґассета, цей бунт може призвести, далекі від оптимістичних (від падіння західної цивілізації до зникнення людини як біологічного виду) і були помітні ще на початку ХХ сторіччя: обмежений світогляд, зниження рівня IQ, погіршення якості у найрізноманітніших сферах діяльності людини. Безумовно, покрокової інструкції, як протистояти таким тенденціям, автор не дає. Однак у загальній лінії його міркувань є досить помітними начерки рецепту протиотрути.