Хай тобі грець, або Не можна так починати книжки!

Книга, Дівчата які нічого не скажуть, Эрик Рикстед, 978-617-7563-52-4

Нещодавно видавництво #книголав змусило читачів просто-таки здригнутися від жаху. Нова книга від автора «Канаанських детективів» Еріка Рікстеда – це насправді гідна альтернатива Стівену Кінгу, Ю Несбе та Дженніфер Руш.  Це, мабуть, одна з найбільш моторошних історій цього року (майже на рівні з виборами 😂), і, певно, вона триматиме читачів у напрузі ще дуже довгий час. Що ж це за книга, чому варто її прочитати і яку кількість заспокійливих треба мати при цьому під рукою?

Початок книги «Дівчата, які нічого не скажуть» пробирає до мурашок навіть загартованого Альфредом Хічкоком та Девідом Лінчем читача. Уявіть собі Геловін – свято саме по собі досить специфічне – і величезну кількість страховинно вбраних малюків, що випрошують солодощі  біля кожного порогу. Уявіть собі дзвінок у двері, дивно вбрану дитину, що одним своїм виглядом наганяє незрозумілий острах… і тонкий смертоносний ніж у маленьких рученятах. Уявіть собі жінку, яка щойно відчинила двері, щоб почастувати маленьких ласунів – і за кільканадцять секунд вона вже лежить у власній вітальні, жорстоко покалічена і спливаюча кров’ю.  Ірраціональний холод проходить вашою спиною від коротенького, але від цього ще більш страшного діалогу між жінкою і дитиною (а чи дитина це взагалі, до речі?), і ви перегортаєте третю сторінку…

Так-так, я не помилилася. Три сторінки тексту – і вам вже не хочеться відчиняти двері свого будинку. А що ж буде далі? А далі Рікстед розповість вам історію колишнього полісмена Френка Рата, який став приватним детективом і тепер намагається вберегти жінок свого маленького містечка (а разом з ними і свою прийомну доньку ) від маніяка. Скажете, банальна та тривіальна американщина? Повірте, на цьому вона і закінчиться, а те, що почнеться, змусить захолонути кров у ваших жилах – і це аж ніяк не мовний зворот!

Ця книга – просто безцінний скарб для тих, хто:

  • Обожнює усілякі «жахастики»
  • Хоче перевірити свою психіку на міцність
  • Фанатіє від детективів і ніколи не думає, що «вбивця – дворецький»
  • Втомився від однотипних сюжетів і поважає небанальні фінали (а фінал «Дівчат…» змусить вас просто отетеріти від здивування!)
  • Полюбляє неідеалізованих героїв, що мають свої вади, таємниці і «закидони»
  • Вміє оцінити хвацько закручений сюжет, хитросплетіння інтриг та моторошні сцени

Ерік Рікстед – безперечно, той самий автор, який не тільки в дитинстві обожнював трилери, але й з бездоганною майстерністю переніс їх у сучасні реалії власних творів. Недарма ж такі «зубри», як New York Times, Wall Street Journal, Amazon та USA Today високо оцінили творчість цього письменника. І немає сумнівів, що, перегорнувши останню сторінку «Дівчат, які нічого не скажуть», ви теж приєднаєтесь до когорти поціновувачів  «Канаанських детективів»  і їх талановитого творця.