ru 
2018 рік запам’ятався читачам великою кількістю вражаючих обкладинок друкованих видань. Але яка була найкращою? Ніхто не відповість точніше, ніж експерти. Щоб дізнатися абсолютних фаворитів, Літ Хаб (Lit Hub) опитав 27 відомих дизайнерів. Список вийшов чималеньким — аж 75 різних книг. Але в ньому є і безсумнівні улюбленці, які набрали по кілька голосів.
1-е місце (по 12 голосів):
«Cherry» від Ніко Уолкера (Nico Walker).
«У «Cherry» від Ніко Уолкера — сувора і таємнича обкладинка. Її типографія — це прекрасний баланс між рукописним і машинним шрифтами. Щільність зірок, що породжує своїм контуром череп, майстерно вивірена. Зіставлення символу смерті зі словом «вишня», яке так часто нагадує про молодість і привабливість, лоскоче нерви. Навколо цієї обкладинки багато шуму, і ми вважаємо, вона заслуговує на це; і приєднуємося до загального хору» (Компанія Strick & Williams).
«Кожен раз, коли я хапаю книгу в магазині, мені доводиться нагадувати собі, що насправді я не люблю читати книги про війну. Це якийсь зоровий магніт» (Патті Ратчфорд).
«The Pisces» від Меліси Бродер (Melissa Broder).
«Ця обкладинка отримала багато уваги недаремно. Фотореалістичне зображення жінки, вирізаний силует риби і рукописний шрифт — ідеально дивне поєднання. Воно добре передає гумор історії, описаної в книзі» (Колін Рейнхарт).
2-е місце (по 6 голосів):
«The Hole» від Хосе Ревуельтаса (José Revueltas)
«Один мій професор по дизайну заохочував нас читати вголос надруковане на обкладинках — щоб відчути силу і звучання, вкладені в ці букви. Ця обкладинка не потребує того, щоб її читали. Вона каже сама за себе. Наполегливий шепіт, повітря, що мчить крізь «О», здавлює тебе. Ми одночасно дивимося З колодязя, В порожнечу і НА полотно з нічних кошмарів. Якби я могла, я б повісила цю обкладинку в художню галерею!» (Енн Кірчнер).
3-е місце (по 5 голосів):
«Calypso» від Девіда Седаріса (David Sedaris)
«Несподівана обкладинка від Девіда Седаріса: надзвичайно «оголена», але, як завжди, наповнена філософської інтригою і дотепністю. Хто б знав, що обличчя неживого об’єкта здатне відчуватися настільки екзистенційно? Блискуче!» (Жанет Хансен).
«Evening in Paradise» від Лусії Берлін (Lucia Berlin)
«Я не курю, але ця книга викликає бажання взяти сигарету. У захваті від ідеї уявити щось, що відноситься до пороку, в такому відполірованому і прекрасному вигляді. Також грає на руку педантично оформлений текст і насичені кольори» (Жанет Хансен).
Переглянувши список з 75 кращих обкладинок на думку книжкових дизайнерів, ми вибрали 15 тих, які однозначно варті вашої уваги.
«Хіппі» від Пауло Коельо (Paulo Coelho)
«Мій мозок моментально вигукнув «вааау!» і «ооооу!» Настрій задається тільки за допомогою кольору та шрифту. Я відразу ж була захоплена. Обкладинка вдало грає з останнім трендом на великі шрифти і однотонні кольори, що віддають ностальгією. Ця книга просто перемогла мене, і мій мозок сказав: «Таааак!!!» (Коралі Бікфорд-Сміт).
«Educated» від Тари Вестовер (Tara Westover)
«Це зовсім не класична обкладинка мемуару, з першого погляду вона швидше нагадує науково-фантастичний роман. Але всі елементи історії — просто перед читачем. Класичний західний пейзаж, де виросла письменниця, і її тяга до освіти відображаються у простому малюнку. Цінність подібної обкладинки в тому, що після прочитання починаєш любити її ще більше» (Колін Рейнхарт).
«The Neighborhood» від Маріо Варгас Льоса (Mario Vargas Llosa)
«Захоплююся ідеєю розташувати тільки напівжирний Х замість назви. З першого погляду це просто, але якщо розглянути ближче, бачиш, що на обкладинці з’єдналося багато витончених деталей» (На Кім).
«Aetherial Worlds» від Тетяни Толстої
«Бездоганний вибір зображення — трохи зловісного, але все ж настільки прекрасного, що воно практично заколисує. І ще я в захваті від того, як виконані надписи: наче кров, що тече в зображення. Це зовсім не схоже на те, що я бачила раніше, і надає обкладинці зловісного, але прекрасного сенсу. Вона затягує мене і змушує дізнатися кінцеву мету подібного дизайну» (Рейчел Аке).
«Crudo» від Олівії Ленг (Olivia Laing)
«Просто, але вражаюче. Складно змусити розчленовану комаху виглядати привабливою, але, я думаю, ця обкладинка домоглася успіху у створенні особливої інтриги» (Грейс Хан).
«There There» від Томмі Оранжа (Tommy Orange)
«Ця обкладинка робить безстрашну заяву. Червоні сльози природи, що виливаються за межі обкладинки. Зухвало перекривають назву, але, проте, не погіршують його читабельність. В цьому є хаотична краса, яка створює обкладинку з великим впливом на читача» (Кімберлі Глайдер).
«Бессмертники» від Хлої Бенджамін (Chloe Benjamin)
«Витончена ілюстрація дерева з падаючим листям говорить рівно стільки, щоб заінтригувати історією, але не розкрити її головних секретів. Малюнок ніжний, але у той же час шрифт і темний фон оберігають обкладинку від зайвої солодкуватості» (Колін Рейнхарт).
«Оповідь служниці» від Маргарет Етвуд (Margaret Atwood)
«Вперше я натрапив на обкладинку цього британського видання після того, як вона виграла нагороду за кращий дизайн у своїй категорії від ABCovereD. Тиснені назва та ім’я автора ледве помітні на обкладинці, але культова і вражаюча ілюстрація від Номи Бар (Noma Bar) не потребує супроводу» (Ніколь Капуто).
«Killing Commendatore» від Харукі Муракамі (Haruki Murakami)
«Намальовані нерівні плями у вигляді палітри кольорів здаються мені такими, що повністю п`янять. Можу дивитися на них і цю обкладинку годинами безперервно» (Сарамей Уілкінсон).
«Branches» від Марка Трускота (Mark Truscott)
«Незважаючи на те, що колаж часто використовують для створення обкладинок, дизайн книги «Branches» дуже свіжий. Розподіл дерева і возз’єднання його частин — метафора особистої перспективи. Ми часто не бачимо всього дерева, але вловлюємо його проблиски з-під різних кутів. Скромний друк і нейтральні відтінки дозволяють цієї чудової ідеї вийти на передній план» (Компанія Strick & Williams).
«Wait, Blink» від Гюнхільда Еюехёуга (Gunnhild Øyehaug)
«Це завжди випробування — передати ілюзію руху з витонченістю і почуттям. Обкладинка здається такою живою і текучою. Кожен раз, коли бачу її, я просто зачаровуюсь її майстерною красою» (Донна Ченг).
«The Shutters» від Ахмеда Буанані (Ahmed Bouanani)
«Обожнюю, коли дизайнер не боїться залишати порожні місця і робить це потужним елементом всієї обкладинки. Велика частина макета знаходиться у верхній частині, а сльоза/крапля поту/кров опускається на порожній простір нижче. Напруга між щільним зображенням зверху і вільної краплею, що спускається далеко за його межі, змушує моє серце битися частіше. Дизайн примудряється передати пригнічення, обмеження, страх і ізоляцію завдяки мінімуму візуальної інформації» (Елісон Форнер).
«The Emissary» від Йоко Тавади (Yoko Tawada).
«У цій обкладинці є якась незбагненність. Одночасно грайлива і меланхолійна. Єдине слово, яке я можу підібрати, — mono no aware. Це японський термін, що описує глибоку тугу і швидкоплинність речей. Дизайнер зобразив це дуже особливе почуття завдяки професійному використанню негативного простору — хлопчик буквально поза досяжністю і ось-ось впаде зі сторінки» (Лінда Хуанг).
«On Gravity» від Антоні Зі (Anthony Zee)
«З одного боку, ідея здається очевидною, але з іншого — непохитний дизайн букв просто збиває з ніг. Відчуття того, що букви впали, передано дуже натурально (а це не така вже й проста задача). Також дуже подобається ідея зробити всі букви рядковими. І хоча гравітації навпаки більше пасує CapsLock, вибір маленьких букв робить обкладинку більш елегантною. Я маю на увазі, це реально змушує мене хотіти прочитати книгу про гравітацію» (Дженіфер Хойер).
«The Afterlives» від Томаса Пірса (Thomas Pierce)
«Я пам’ятаю, як мене мимоволі підштовхнуло назустріч цій обкладинці при першому погляді на неї. Картинка зі зміщеною перспективою і ефектом лабіринту в поєднанні з яскравим жовтим кольором співіснують в якійсь неймовірній геометрії. Це чудово і інтригуюче» (Лорен Пітерс-Колер).
А які обкладинки найбільше сподобалися вам?
