ru 
Факт зазвичай розуміється як щось незаперечне, те, що насправді було, на противагу теорії та гіпотезам. Львівський учений-мікробіолог Людвік Флєк ще на початку минулого століття заговорив про те, що факт не існує окремо, а тільки в рамках спільноти, яка його породила, і колективної картини світу. Отже, факти ніколи не бувають абсолютно об’єктивними.
Людвік Флєк був практикуючим ученим, на рахунку якого понад 100 публікацій про його напрацювання у галузі бактеріології, медицини, а також філософії й епістемології – науки про знання як таке. Він був одним з розробників статистичного методу дослідження лейкоцитів у 1920-30-х і керував вивченням тифу на початку Другої світової війни, перебуваючи у львівському гетто під час німецької окупації. Саме наука допомогла йому та його родині вижити, коли вони опинилися в Освенцімі, а потім у Бухенвальді. Серед його немедичних праць найбільш значущою вважається «Як постає та розвивається науковий факт».
Уперше книга була видана в 1935 році у Швейцарії і викликала жваві дискусії в наукових колах. Не дивно, адже вона критикувала позитивізм, який тоді був на хвилі популярності. Позитивісти вважали факти основою всього і говорили про те, що будь-яке наукове знання повинно прагнути до нього. Флєк же перевернув ці уявлення з ніг на голову, привівши блискучий приклад генезису знань людства про сифіліс.
«Для наших розмірковувань найкраще надається медичний науковий факт, адже він має багатий зміст і багату історію…».
Флєк увів в науку поняття «мисленнєвий стиль» і «мисленнєвий колектив», які визначають характер наукового знання і породжують наукові відкриття в рамках свого сприйняття і пріоритетів. Сьогодні вчений вважається одним з найбільш впливових епістемологів ХХ сторіччя, що стояв у витоків сучасної соціології.
«Як постає та розвивається науковий факт» буде цікавою історикам, соціологам, філософам, представникам природничих наук, а також усім тим, хто небайдужий до історії наукової думки.
