Нон-фікшн. Популяризація нехудожньої літератури і як наукпоп розвиває мислення

Стаття, Нон-фікшн. Популяризація нехудожньої літератури і як наукпоп розвиває мислення, Навколо книг

Різниця між художньою літературою і нон-фікшн — у вигадці. Коли письменник вигадує щось своє – задіяна уява і від цього він відштовхується. Мозок генерує ідеї, вони з’являються на папері і потім гуляють в довільному доступі за деяку плату. В таких книгах ми оточені вигаданими персонажами і просторами. Зовсім інша ситуація, коли доступною інформацією діляться, попередньо обробивши дані і видають в завершеній формі. З такою книгою добре працювати, навіть якщо ти профан. За своєю структурою такі дані краще читати в остаточному варіанті, ніж збирати розрізнені шматки матеріалів.

Що таке нон-фікшн?

Слово запозичене з англійської мови і в дослівному перекладі означає «не вигадка». Це вся література, яка заснована на фактах. Допускається деяка вигадка, що не суперечить дійсності. Зараз цим словом можна назвати практично всю нехудожню літературу: від брошури до книги-біографії.

Популяризація та рейтинг

Термін нон-фікшн увійшов в лексикон близько 50 років тому, коли був опублікований роман Трумена Капоте «In Cold Blood“, під заголовком якого було вказано «non fiction novel».

На сьогоднішній день нехудожня література йде нарівні з художньою. Вона приваблює своїми знаннями, які можна сформувати як тези і застосувати на практиці.

Рейтинги таких книг постійно редагуються і доповнюються. Британське видання “The Guardian”, американська газета “The New York Times” або журнал “Forbes” публікують списки нон-фікшн, які вплинули на світ. В Україні створили літературну премію в цьому жанрі під назвою «Non-фікшн». Вона вручається вітчизняному автору, який висвітлює і аналізує факти в області історії, природи, мистецтва і суспільного життя.

Наукпоп

Науково-популярна література – книги в області економіки, біології, фізики, технології і т.п. простою мовою. Інформація відображається як пізнавальна, складні терміни пояснюються, а ступінь зацікавленості темою збільшується при прочитанні. У научпопі багато матеріалу в доступному розрахованого на широке коло читачів. Книга «Зброя, мікроби і сталь» Джареда Даймонда була нагороджена Пулітцерівської премією в 1998 році і це той приклад, де представлена не художня, а науково-популярна література.

Чому потрібно читати наукпоп?

Це цікаво і корисно. Багато речей, які здавалися далекими для розуміння і доступними вузькопрофільних працівникам, постають абсолютно по-іншому – простіше і ближче до читача. Такі книги дають змогу вникнути в тему необізнаній людині. Читання допомагає розвивати навички, гнучке мислення і розширює кругозір. Відповіді на хвилюючі питання тепер доступніші, ніж раніше.

Як обрати?

 
  • Науковість. Автор повинен орієнтуватися в темі. Зверніть увагу на те, чи посилається він на дослідження – це важлива складова всього наукпопу.
 
  • Автор. У книзі повинно розповідатися про його освіту і/або наукової діяльності. Логічно, якщо медик розповідає про тіло. Ще є варіант, що матеріал збирає журналіст. В такому випадку потрібно звернути увагу на наукового редактора та консультанта.
 
  • Інші роботи автора. Подивіться перелік його книг. Як правило, вони об’єднані предметом дослідження або схожими питаннями.
 
  • На яких ресурсах радять книгу? Ми не є науково-популярним блогом, але ви можете перевірити книги на тематичних платформах. Також можуть радити такі книги вчені.

Цей список можна продовжити і додати пункти про вибір обкладинки, зацікавленість в анотації, перелік наукової літератури і видавництва. Справа смаку, так би мовити. Потрібно усвідомлено підходити до вибору науково-популярної літератури. Вона дозволяє позбутися від міфів і боротися з мракобіссям.

Вибирайте усвідомлено, читайте із задоволенням!)