ru 
Молоді Йосип і Адольф одночасно вийшли на прогулянку алеями парку біля Шенбруннського палацу. А більшості їхніх сучасників здавалося, ніби жити неймовірно сумно. За рік сумувати вони будуть вже за цим безтурботним часом, тому що почнеться Перша світова війна, а слідом за нею з’являться Сталін і Гітлер. Німецький письменник, журналіст і мистецтвознавець Флоріан Ілліс створив більше, ніж збірку історичних фактів, він написав біографію, не людини, а одного року з життя європейської цивілізації напередодні війни.
Його книга «1913. Лето целого века» складається з 12 розділів відповідно до місяця року: січень, лютий, березень… до грудня. Вивчивши щоденники художників, письменників, артистів, політичних діячів, історичні документи і газетні архіви, автор написав чи то роман, де персонажами виступають відомі особистості ХХ сторіччя, чи то репортаж про суспільні настрої у 1913 році.
У ці 12 місяців була написана перша версія «Чорного квадрату» Малевича, відчинив свої двері перший у світі бутик Prada, балет Стравінського освистали, художники шукали нові форми, водночас застрягши у кубізмі, у Європі виписували лікарняний тим, хто страждав на неврастенію, і це тільки мільйонна частина того, що можна дізнатися з праці Флоріана Ілліса. Як досвідчений журналіст, він повідомляє лише факти, не даючи прямих оцінок, але розбавляючи художній стиль краплею іронії:
«Життя занадто коротке, Пруст занадто довгий», – напрочуд влучно напише у 1913-му Анатоль Франс до публікації першого тому «У пошуках утраченого часу». Виходить, Пруст здався йому «занадто довгим», навіть коли ще не вийшли інші шість томів.
Історії з життя таких видатних особистостей минулого століття, як Зиґмунд Фройд або Пабло Пікассо, розповідаються так, ніби все відбувається тут і зараз, що створює атмосферу повного занурення і викликає у читача ті ж почуття і настрої, що й у «героїв», – безвиході, апатії або, навпаки, творчої наснаги, але завжди з вірою у незмінність усталених засад. Вони ще не знають, наскільки сильно вони помилялися і наскільки крихким виявилося все те, що вони вважали непорушним.
Рекомендуємо читати неспішно, щоб відчути весь спектр емоцій і згадати, що історія дається для того, щоб вчитися на її помилках.
