Пригоди їжі у вигаданих світах: Від вершкового пива і шоколадних жабок до протеїнових блоків із не-під-час-обіду-будь-згадано-чого

Статья, Приключения еды в вымышленных мирах, Около книг, Лавка Бабуин

Всі люди хочуть їсти. І літературні персонажі також, навіть ті з них, які не є людьми. Те, чим їх годують автори, може багато розповісти нам про нас і про наші часи.

Чи змогли б ви швиденько назвати улюблену їжу будь-якого обраного вами персонажа з наукової фантастики? Навряд чи багато хто з читачів зможе це зробити одразу.

Літературні смаколики

Винни Пух ест мед, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

У більшості художніх творів персонажі їдять. Імовірно, що ви точно знаєте про те, що Вінні-Пух обожнює мед, що кролик Багз Банні нестримно поглинає моркву, а Черепашки-ніндзя все віддадуть за шматочок піци. Ваші ж приятелі з Міністерства закордонних справ, якщо вони у вас є, могли б написати цілу поему про Марселя Пруста і його французьке бісквітне печиво «Мадлен».

Пир в Хогвартсе, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

Справа честі кожного фаната Гаррі Поттера знати все про пиріг з патоки, шоколадних жабок і вершкове пиво. Бажання скуштувати ці смаколики довело поттероманів до того, що навіть вигаданий напій став реальністю. Його можна спробувати у «Чарівному парку Гаррі Поттера» у місті Орландо, штат Флорида. Перед початком продажу Джоан Роулінг, авторка книг про Поттера, провела дегустацію запропонованих варіантів пива і зробила свій вибір. Поїхати в парк можуть не всі шанувальники Гаррі Поттера, та й рецепт такий, що пиво не може зберігатись довго, тому винахідливі істоти попридумували вже цілу купу його фанфік-рецептів. Тепер кожен фанат може навіть у себе вдома пережити ці гастрономічні радощі.

Пир в Игре престолов, Статья, Вокруг книг, Лавка Бабуин

Можна також згадати й про книгу «Гра столів. Кращі рецепти «Гри престолів»» Джема Ланністера, яка є офіційною книгою рецептів серії книг Джорджа Мартіна «Пісня Льоду та Вогню». Кожен шанувальник серії може здійснити переможний марш по кухні, заспівати «Пісню Льоду, Вогню і Джему» та приготувати вишукані страви. Драконячі яйця, гербове печиво, обладунки з горіхом та інша смакота допоможуть вам подолати всі життєві негаразди.

Космічна гастрономія

Еда в фантастическом мире, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

Повернімося до фантастики. Складається враження, що у сучасній науковій фантастиці у всіх є проблеми з харчуванням.

Більшість творів фокусується на карколомних пригодах своїх персонажів, що мов навіжені, зі швидкістю бога, ганяють різними космічним закапелками. Таким істотам навіть у голову не приходить подумати про те, щоб приготувати їжу. Сюжети розвиваються так стрімко й непередбачувано, що читач може навіть не замислитись про повсякденне життя таких персонажів, про те, завдяки чому вони підтримують своє існування.

Якщо ж абстрагуватись від складних хитросплетінь сюжету та шалених швидкостей, то можна помітити, що дуже часто персонажі не їдять просто через те, що у них недостатньо їжі. Все більше й більше авторів переймаються проблемами кліматичних змін, харчової безпеки та справедливості. Так трапляється навіть тоді, коли місце дії фантастичного твору знаходиться десь у дуже-дуже далекій галактиці.

Такою ситуація була не завжди.

Щедрі часи

Дарт Вейдер ест, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

У надзвичайно оптимістичній фантастиці 1950-60-х років столи ломилися від їжі, і це із великим задоволенням описувалося. Цікаво, що майбутнє було часом, де кожен завжди мав, що поїсти, однак персонажі практично не докладали жодних зусиль, щоб приготувати їжу чи роздобути її. Це могло бути обумовлено тим, що читачами тоді переважно були чоловіки, які не займалися приготуванням їжі.

У харчових утопіях того періоду їжа з’являлася просто за необхідності. Так, у «Зоряних війнах» реплікатори, машини для створення і перетворення об’єктів, просто синтезували їжу на вимогу.

Джетсоны, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

Джейн, матусі футуристичної сімейки з анімаційного серіалу «Джетсони» про комічну версію майбутнього, для реалізації будь-яких гастрономічних фантазій треба було просто натиснути кнопку менюлятора (від слова меню). Тут можна згадати й симпатягу робота Роббі із відомого фільму «Заборонена планета», який був здатний матеріалізувати будь-які думки, звісно, що й про їжу.

В історіях, подібних до згаданих, їжа була настільки доступною, що видавалося дещо смішним зосереджуватися на ній. Таке було ставлення до неї у письменників, яких можна назвати дітьми Великої депресії.

Повітряний хліб і кури, що несуть варені яйця

Мельницы, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

Для покоління людей, які виросли в часи, коли вони не знали, чи буде в них, що поїсти, але в дорослі роки жили в умовах достатку, ситуація повної доступності їжі здавалася одночасно привабливою і неможливою. Саме тому це покоління й створило пісні, у яких кури несуть вже зварені яйця, які треба лише просто з’їсти.

У фантастичній літературі виразником такого підходу став Фріц Лайбер зі своїм оповіданням «Повітряний хліб», де млини-сороконіжки одразу на полі збирають врожай і перетворюють зерно на буханці хлібу. Зграйки цих буханців починають самостійно літати в повітрі, а маркетологи планують прив’язати до них мотузочки й продавати, як повітряні кульки, щоб збільшити продажі й перемогти конкурентів.

Здесь могут водиться тигры, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

Не можна не згадати тут й класика Рея Бредбері з його оповіданням «Тут можуть водитися тигри». Перед нами прекрасна райська планета, на яку прилетів земний космічний корабель. Планета дуже гостинна до членів екіпажу. Вона з радістю матеріалізує всі їхні бажання. Хочете літати? Будь ласка! Хочете їсти? Це просто. Для вашого задоволення риба сама звариться прямо у джерелі. Вода, яка насправді є вином? Так, це також можливо. Але щойно екіпаж починає бурити поверхню цієї планети, то планета одразу дає одкоша. Озера перетворюються на смолисті ями, космонавта-негідника вбиває таємничий звір. Планета чітко показує, що люди зловжили її гостинністю.

Повстання Планет

Рей Бредбері опублікував своє оповідання у 1951 році, коли починалися екологічні рухи проти недолугого людського втручання в природу. Його оповідання є перехідним від епохи достатку, гармонійних відносин до часів дисгармонії та скрути. Ідеї повстання Природи проти свого руйнування потім починають доносити до нас Міядзакі Хаяо в анімаційному фільмі «Навсікая з Долини Вітрів», де дія відбувається на Землі, що пережила апокаліпсис. Сюди ж треба віднести й загальновідомий блокбастер «Аватар», «подих» якого ви вже відчули в оповіданні Бредбері.

Серед творів фантастики треба згадати «Дюну» Френка Герберта, де планета Арракіс, життєво важлива для виживання всього людства, є ворожою до органічного життя, пустельною й піщаною, на ній загадковим чином зникає вода. Цю планету належить колонізувати й приручити дому Атридів.

Орикс и коростель, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

Маргарет Етвуд у романі «Орикс і Коростель», який входить до циклу «Трилогія Божевільного Аддама» розповідає свою історію про знищення людиною природи й самої себе. Замість того, щоб відновлювати рівновагу в природі, люди починають займатися генетичним конструюванням для розв’язання всіх своїх проблем. Природу вони сприймають як майстерню, а людину – як сировину. Люди дебілізуються завдяки «мозкоплавці», студенти вивчають предмет «Удосконалене введення в оману». Їсти їм доводиться сойбургери, смажені крокети із вирощеної штучно груднинки «Пухкокури», а пити – молоко козуків, гібридів кози й павука.

Скрутні часи

Марсианин, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

Зараз наукова фантастика перейшла до того, що увага авторів зосереджується саме на відсутності чи нестачі харчових продуктів. Згадаємо про Марка Вотні з книги Енді Вейра «Марсіянин», який внаслідок драматичних обставин залишився сам на Марсі й був змушений майже всі свої зусилля концентрувати на тому, щоб виростити для свого харчування достатню кількість картоплі. Йому доводиться інтелектуально й фізично добряче попрацювати.

Джеймс Корні у циклі книг «Простір» описує цілу цивілізацію, жителів Поясу, які завжди турбуються про те, що вони будуть їсти й пити, адже виростити їжу у них неможливо, а воду можна привезти тільки з Землі чи Марсу. А про харчову безпеку в населеному пункті Кастріма, де живе Ессун, героїня циклу книг Нори Джемісин «Зруйнована Земля», можна зробити висновок навіть на основі одного епізоду. Коли одна з мешканок завагітніла, то спільноті довелося порахувати всю доступну їжу. Підрахунки показали, що виділити вагітній жінці додаткову їжу зможуть лише тоді, коли хтось помре.

Фантастичні меню

Снегобур, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

Фільм «Снігобур», знятий за графічним романом Жака Лоба, Бенджаміна Леґранда і Жан-Марка Рошетта, показує життя невеликої купки людей, які залишились у живих після чергового знущання з планети. На Землі панує зима. Люди можуть жити тільки в поїзді, який накручує кола по планеті. Мешканці передніх вагонів мають можливість їсти суші, стейки, свіжі овочі. Для жителів «хвоста» поїзда такої їжі немає. Вони їдять лише протеїнові блоки, які роблять із комах. Їм про це не говорять. Одним із найулюбленіших спогадів у них є спогад про смак стейку. Ті, хто народився в поїзді й не знають цього смаку, можуть тільки позаздрити.

Долгий путь к маленькой сердитой планете, Статья, Около книг, Лавка Бабуин

Якщо ж ми будемо читати твір Беккі Чамберс «Довгий шлях до маленької сердитої планети», то побачимо, що людство дійшло до вже іншої стадії. Тут людські й нелюдські істоти із задоволенням наминають смажених червоних жуків. А зізнання людини про те, що їй доводилось їсти стейки зі справжнього м’яса, навпаки, викликає огиду і сприймається, як непристойність.

Письменники не брали всі ці ідеї й проблеми з повітря. Світи, які вони описували, є вигаданими, але відображують реальний світ. Наукова фантастика є призмою, через яку ми можемо подивитися на нинішній стан речей. Автори всіх цих творів надсилають нам дуже чітке й зрозуміле послання про те, що нам час розпочати налагодження стосунків з самими собою та нашою планетою.