ru 
Деніел Кіз – автор вельми цікавих і парадоксальних творів «П’ята Саллі», «Квіти для Елджернона» і чудово екранізованої «Таємничої історії Біллі Мілігана» (знайомої фанатам кіно як «Спліт») – помітний письменник-фантаст, чиї твори розбурхують і захоплюють. На жаль, небагато його творів було перекладено російською та українською. Але в цьому році видавництво «Книжковий клуб сімейного дозвілля» порадувало шанувальників інтелектуальної фантастики перекладом на українську мову книги Кіза «The Asylum Prophecies», що отримала назву «Притулок пророцтв». Чим же здивує читача книга американського філолога з загадковим вороном на обкладинці? Давайте перегорнемо першу сторінку і дізнаємося!
Ворон, оточений парадом лун.
Під обкладинкою теплого молочного кольору ховається історія, яка тримає в напрузі вже з перших рядків. Лікарня, перев’язані зап’ястя дівчинки-підлітка, медсестра, що розмовляє ламаною мовою і колишній учитель, який хоче задушити Рейвен (ім’я, яке перекладається, як «ворон» – символічно, чи не так?), бо вона прочитала те, що їй не призначалося… Пацієнти психлікарні, стрілянина, самогубство батька дівчинки, операція з дивною назвою «Зуби дракона»… і все це – тільки на перших двадцяти сторінках! Уявляєте, що ж буде далі? А далі будуть перестрілки і вибухи бомб, стокгольмський синдром і боротьба за життя, істеричні і межові розлади особистості, агенти ФБР і любов, замішана на страху і крові. І все це – в кращих традиціях творів Кіза, з чудово прописаною соціальною проблематикою, роздумами про науку, політику, психологію особистості і відносини між людьми незалежно від їх психічного здоров’я.
Чим чіпляє «Притулок пророцтв»?
Деніел Кіз – дійсно майстер друкарського слова, який чудово описує поведінку людини, схильної до психічних розладів. Особливо йому це вдалося у випадку з Рейвен і другою її іпостассю, Нікі, – головними героями цієї книги. Вдало переплітаючи містику і науку, гіпноз і психоаналіз, тероризм і боротьбу за ідеали (не завжди близькі і зрозумілі кожному), фантаст пропонує нам вибуховий коктейль з величезної кількості емоцій та спогадів, приправлений порцією фанатизму, божевілля і стереотипними, але від цього не менш страшними моментами поведінки людей, схиблених на ідеях, схильних до психічних захворювань і таких, що борються за своє життя. Як дівчині і її другому «Я» розібратися в тому, що відбувається? Як не стати зброєю в руках мусульманських екстремістів і не потрапити в руки катів, які є співвітчизниками Рейвен-Нікі? Як назавжди забути те, що приховано всередині її мозку за допомогою найсильнішого гіпнозу – або згадати і залишитися в живих? Як допомогти самій собі стати єдиним цілим і перестати чути голос померлої сестри в своїй голові? Як перестати любити людину, яка є її ворогом – та й чи любов це насправді? І що ж, врешті-решт, приховують в собі три загадкових катрена, які дівчина, на свою біду, прочитала в рукописах свого вчителя, який опинився зовсім не тим, кому можна було довіряти?
Голос в голові у голосу в голові.
На відміну від «Таємничої історії Біллі Мілігана», яка описує історію людини, в свідомості якого уживалося 24 різних особистості, у випадку з розколом персонажа Рейвен ми бачимо тільки дві іпостасі – але які! Перша (і основна) – м’яка і податлива дівчинка-підліток, що чіпляється за життя, переживши самогубство матері і, згодом, батька. Вона боїться голосу в своїй голові, вогню, жінок-ісламісток, які намагаються всіма способами вивідати у Рейвен те, що вона знає (хоча дівчина і сама не розуміє значення тих рядків, які перед смертю зумів заблокувати в її думках власний батько). Єдине її бажання – стати, нарешті, єдиною зі своєю свідомістю і жити звичайним життям. І друга, Нікі – давно загибла, але жива у свідомості Рейвен сестра, акрофобка, вертка і хтива, зухвала і схильна до самогубства. І обидві ці особистості, які живуть в одному тілі, є тією самим зброєю, яка знаходиться в стані спокою, але може похитнути весь світ, якщо натиснути на спусковий гачок…
Читати чи не читати?
Недоліками книги є досить яскраві картини насильства і самознищення. Тема селф-харму в «Притулку пророцтв» у Кіза не так явно прописана, як поглиблення в особистісну психологію, але, тим не менш, вона вельми неприємна і вразливим людям буде явно не до душі. Також на любителя саме полотно оповіді, що нагадує калейдоскоп і перекидає читача то до Рейвен, то до терористів, то в оплот іранського опору, то до телефонних переговорів між агентами ФБР. Але не можна не відзначити, що автор майстерно прописує всі тонкощі, пов’язані з диссоціатівним розладом ідентичності, і, якщо вам цікава тема особистісної психології та проблематики, приправлена ноткою детективності і містики, «Притулок пророцтв» безсумнівно захопить вас.
