ru 
Мені одним з перших вдалося прочитати книгу новозеландського екстремала та мандрівника Марка Інгліса в українському перекладі від видавництва Фоліо. Інтерес до видання був виражений тим, що ця історія не вигадана – вона трапилася в 2006 році, коли автор сам із протезами замість двох ніг піднімався на Еверест. Подібний нонфікшн сподобається всім, хто захоплений туризмом, мандрами й екстремальними видами спорту.
Після читання книги стає зрозумілим, що автор хотів сказати. Його поклик дуже простий – будь-хто може досягти поставленої перед ним мети, але для цього потрібна підготовка, мотивація і сила духу.
Сам собою зміст не наповнений мотиваційними фразами на кшталт “хочеш зробити – піди і зроби” у дусі якого-небудь Ентоні Роббінса. У книзі з перших сторінок починається сучасний екшн, який уміло підходить до драматичних вставок письменника. Екстремалу Марку Інглісу вдалося написати справжній шедевр з характерною для драми зав’язкою, розвитком сюжету та кульмінацією.
Уже після прочитання перших 30 сторінок (а їх тут більше 400) здається, що ти не просто читаєш книгу, а дивишся справжнє кіно. Подібні сюжети є в сучасному кінематографі (наприклад, про групу альпіністів, які потрапили у пастку). Книга “Без ніг на Еверест” чимось нагадує їх.
Автор книги – досвідчений і підготовлений альпініст. Але, на жаль, він не має ніг. Замість них – протези. Історія Марка привернула увагу всього світу, тому що він офіційно вважається першою людиною, яка підкорила найвищу гору світу, не маючи обох ніг. Після цього він успішно спустився донизу і не отримав серйозних травм, продовжуючи до сьогоднішнього дня свою діяльність.
Про книгу можна писати багато, але краще, щоб кожен прочитав її сам для себе. В українському перекладі не так часто виходять літературні бестселери, які підкорили свт тиражами в сотні тисяч видань. У цьому оформленні книжка дуже якісна – щільний папір, гарна палітурка та інтригуюча обкладинка. З перекладом теж немає ніяких проблем. Над ним працювала Тереза Багай, яка вже відома українським читачам за іншими перекладеними книжковими шедеврами. Стилістика повісті війшла дуже якісною. Більш ніж 400 сторінок були прочитані за 5 днів із великою зацікавленністю.
Можливо, це один із найкращих нонфікшнів в українському перекладі цього року.
