Ульф Старк: «Астрід Ліндгрен змушувала мене плакати!»

Фотография, Ульф Старк, Персона

Коли Астрід Ліндгрен вже опублікувала свою історію про Пеппі Довгапанчоху, але ще й не приймалася за створення свого милого ласуна з моторчиком, в Стокгольмі з’явився на світ маленький хлопчик, який згодом стане одним з найзнаменитіших дитячих письменників Швеції поряд з «мамою» Калле Блумквіста. Як ви вірно здогадалися, мова піде про Ульфа Старка – автора, чиї книги по праву вважаються одними з кращих дитячих творів сучасності.

Маленький книжник

Ульф Старк з’явився на світ в 1944 році, в родині дантиста з містечка Стуребю. Сім’ю майбутнього письменника складали «… пухкенька сміхотлива мама і худий меланхолійний батько. У мене був справжній старший брат і сестричка, яка стала ангелом, і повнісінько друзів-приятелів, з якими можна було бігати, досліджувати природу і осягати життя». Дивно те, що багато видань вказує в біографії Старка той факт, що він рано втратив матір. Це твердження в корені неправильне, а мама хлопчика не тільки приділяла величезну кількість часу вихованню і розвитку свого чада, але і пішла з життя, коли письменнику виповнилося неповних 47 років. Можливо, ця дивна вигадка з’явилася на тлі того, що Старк неймовірно щиро вмів писати про дітей, які живуть з бабусями і дідусями, глибоко відчував дитячу натуру і міг розповісти про все, що хвилювало і бентежило будь-яку дитину, так просто і зрозуміло, як не вдавалося нікому іншому. Батько хлопчика приділяв величезну кількість часу роботі, незважаючи на те, що його зуболікувальний кабінет знаходився на першому поверсі їх двоповерхового будинку. Ульф проводив величезну кількість часу з мамою, братом, бабусями і дідусями, які прищепили йому неймовірну любов до читання. Ледве навчившись читати, хлопчик годинами пропадав у величезній батьковій бібліотеці, в якій були зібрані не тільки праці, що допомагали у батьковій роботі, а й велика колекція атласів, медичних довідників, детективи і непогана добірка класики. Бачачи таку любов до читання, родичі почали дарувати малюкові книги і видавати маленькому Ульфі кишенькові гроші на власну бібліотеку, і незабаром у майбутнього письменника була своя невелика книжкова шафка. Особливо малюк любив, коли мама (а в сім’ї більше всіх читала саме вона) садила його на коліна і вголос читала казки. Цю традицію письменник згодом переніс і в свою сім’ю, кажучи, що безліч книг, почутих ним у дитинстві, він читав своїм дітям і сподівається, що діти прочитають їх своїм онукам. Як виявилося, улюбленими творами майбутнього глашатая всіх підлітків на світі були «Вінні Пух», «Аліса в Країні чудес», «Піноккіо» та твори Астрід Ліндгрен. До слова, ми не дарма згадали знамениту шведську казкарку на самому початку статті, адже, як говорив сам Старк в своїх інтерв’ю, «Астрід Ліндгрен в певному сенсі переслідує мене все життя. Спочатку, коли був маленьким, я читав її книги сам, а потім, коли вже сам став батьком, читав ці книги своїм дітям ». Але про це ми розповімо трохи пізніше, а поки що Ульф зростає, а разом з ним зростає і його любов до письменницької справи. Обдарована дитина, що любить малювати і має непогані музичні таланти (в підлітковому віці він навіть деякий час грав в маловідомій скіффл-групі), закінчує навчання в школі і обирає своєю подальшою спеціалізацією педагогіку і психологію. І саме під час навчання до юнака приходить розуміння того, що ніщо в цьому світі так не захоплює його, як створення власних творів – таких, що читаються і читабельні, в яких можна обговорити серйозні теми доступною і зрозумілою мовою. У 20 років Старк видає свою першу книгу – поетичну збірку, призначену для дорослої аудиторії. А вже в сімдесяті роки Ульф видає книгу, призначену підростаючому поколінню – «Петтер і червоний птах» і нарешті визначається з напрямком своєї творчості. Ульф Старк буде писати для дітей і про дітей – і ніяк інакше!

Фото, Ульф Старк в зрелости, Персона

Швед, який вміє голосно мовчати

Згодом в одній з прекрасних книг Старка – «Маленька книжка про любов»  – з’явиться фраза  «Є шведи, які вміють мовчати». В якійсь мірі це відносилося і до самого письменника, адже для того, щоб отримати всесвітнє визнання, йому пройшлося пройти через тернистий шлях становлення себе як автора. Уже в перших дитячих творах – «Петтер і червоний птах», написаної в 1975 році, і «Петтер і поросята-бунтарі», що з’явилася через рік, – досить чітко простежується все те, що так подобається сучасним читачам в книгах дотепного шведа. Всередині книжкових сторінок легко проглядається дуже ніжна і трепетна, але ні краплі не повчаюча позиція автора, співпереживання підлітковим проблемам і повага до потреб юного покоління, приправлена великою часткою гумору. Але саме перші свої книги Старк не вважав настільки ж особистісними, як наступні твори. Здавалося, автор сам розумів – книги хороші, але дуже вже правильні, «причесані», соціальні. Через тиск цієї «соціальності» автор зробив перерву в своїй творчості і «замовк» на довгі вісім років. За цей час знаменитий швед встиг попрацювати в газеті, в психіатричній лікарні, викладачем в університеті і навіть стати чиновником в міністерстві праці, намагаючись остаточно знайти себе. Але це мовчання вартувало того. Адже в 1984 році, після прийняття рішення писати про дітей і для дітей, з-під пера автора виходять «Патрік» (1978), «Сікстен» (1987), «Велика Ведмедиця» (1989), «Чарівні кеди мого друга Персі» (1991), «Наодинці з моїм братом» (2000), «Чи вмієш ти свистати, Йоханна?» (2005), «Моя сестричка – ангел» (2007), «Нехай танцюють білі ведмеді» (2008), «Зірка на ім’я Аякс» ( 2009), «Чорна скрипочка», «Маленький Асмодей», «Герої овочевої грядки» (2011), «Двічі чемпіон», «Диктатор» (2012), «Розумніше за старших» (2013), «Їжачок залишає будинок», «Мій друг Персі, Буффало Білл і я»«Різдво в лісі» в співавторстві з Евою Еріксон (2015). Але саме перша книга після періоду тиші – «Диваки і зануди» (1984) – зробила письменника по-справжньому знаменитим.

Чи страшно бути диваком?

«Знаєш, якщо хтось і створив цей дивовижний світ із сонцями, равликами, квітами й людьми, то, напевно, не якийсь там зануда. Скоріш за все це був якийсь надзвичайний дивак, страшенно одержима людина, що жила всілякими вигадками, фантазіями та химерами. І от коли він поспіхом створив на небесах рай, де все було настільке вилизане й правильне, що нічого було й здмухнути, то на нього, либонь, не раз нападала нудьга і він шукав бодай невеличких пригод. Оттоді він і згадав про непосидючих демонят, які і влаштовують безлади, і чинять несусвітні дурниці, і не дають людям на землі сумувати. Так у нього з`явилося кілька веселих історій, які він розповідає у своєму раю на небесах»

Діалог Сімони з дідусем з книги «Диваки і зануди» – це одна з кращих, на думку багатьох, цитат з книги письменника. І в цих рядках весь Ульф Старк – людина, крізь творчість якого червоною ниткою пройшли смерть сестри (батьки нічого не приховували від Ульфа і розповіли йому про це), безмірна повага до покоління бабусь і дідусів (адже саме вони проводили з ним величезну кількість часу і ділилися нажитою мудрістю) і, звичайно ж, величезна любов до дітей (адже Старк до дрібниць розумів все те, що переживали його герої, списуючи безліч емоцій з власного дитинства). «Диваки і зануди» були настільки прекрасно прийняті читачами, що Ульф в прямому сенсі прокинувся знаменитим. Книга була удостоєна найвищої нагороди конкурсу дитячої книги від найбільшого шведського видавництва «Бонніерс». Вже тоді було відзначено, що Старку вдалося не тільки створити чудову книгу для підлітків, але і перетворити її в свого роду багатоплановий роман, в якому тісно переплелися життя і смерть, спокій і невлаштованість світу, гармонія дитинства і тяжкість дорослішання. І найголовнішим посилом письменника, який з’являтиметься і в інших творах, стало те, що потрібно не боятися уславитися диваком і виділятися з загальної маси, якщо це дозволяє жити в гармонії з собою.

Ульф Старк раздает автографы, Персона

Ульф Старк і Астрід Ліндгрен.

– Що тобі так подобається в книгах Астрід Ліндгрен? – запитала мене якось мама.
– Я сам.
У відповідь на ці слова мама посміхнулася так, як посміхаються дорослі, коли почують якусь кумедну дитячу нісенітницю. Але думаю, що, хай і несвідомо, я вже тоді збагнув саму суть любові і мистецтва. Вони дають нам сили любити нас самих – такими як є, з усіма нашими недосконалостями.

Старка часто називають наступником і спадкоємцем великої Астрід Ліндгрен. Дійсно, книги Старка і Ліндгрен стоять на одному рівні – вони теплі і добрі, веселі і спокійні, не повчати і не тиснуть. Їх герої запам’ятовуються і знаходять відгук у дитячих душах. Сам же Старк неодноразово наголошував, що саме творчість Астрід Ліндгрен – той переломний момент, завдяки якому юнак і став дитячим письменником. Як зізнавався знаменитий швед, книги Ліндгрен часто змушували його плакати від надлишку емоцій, адже в більшості персонажів автор, як в дитинстві, так і подорослішавши, впізнавав себе самого. Крім того, Старк перейняв дуже багато від своєї попередниці. Він, як і Ліндгрен, самостійно робив начитку для своїх аудіокниг, сходячись на думці, що читачеві важливо чути, яким чином автор підносить свою книгу, тому що він «вчитує» в неї ті особисті емоції, які залишаються за текстом. Так само, як і книжкова мама Карлсона, Міо і Мадікен, Старк хотів створити просту і зрозумілу літературу, яка допомогла б будь-якій дитині прийняти себе, зрозуміти свої помилки, і стати не друкованим «охоронцем пристойності», а другом – тямущим, близьким, жартівливим. І якщо Ліндгрен, на тлі поствоєнних подій, створювала образи, які не завжди стикалися з реальністю, то Старк переносив своїх героїв в прості і зрозумілі реалії, створював на 99% впізнаваних персонажів, схожих на самого читача, його сім’ю, друзів, знайомих. І, що найголовніше – Старк, як і Ліндгрен, закликають розуміти свою дитину, не роблячи з нього ідеального робота з причесаними під одну гребінку думками, бажаннями, ідеями. Талановиті шведи описують культ особистості, не створюючи цього самого культу, а оспівуючи все те різне, що зібрано в кожному з нас. Подані під соусом з харизми і мужності, відваги і відповідальності, поваги до цінностей і правильного сприйняття світу, герої, які іноді зовсім і не герої в звичному розумінні цього слова, стають такими близькими і рідними, що стає гірко від розставання з ними. І якщо, читаючи чудову Астрід, ми часто думаємо «Як це чарівно!», то у випадку з книгами Старка ми пошепки вимовляємо «Як же мені це знайомо…»

Найвеселіший зануда світу і Книжковий Арсенал.

Написати одну книгу і все життя пишатися цим – така ситуація до Ульфа Старка вже точно не відноситься! Старк написав понад 30 книг, а його твори були перекладені на 25 мов світу, в тому числі і українською. Багато його книг були перекладено завдяки зусиллям перекладачів з видавництва «Видавництво Старого Лева». А в квітні 2016 року Ульф Старк став почесним гостем Дитячої програми Книжкового Арсеналу. Тут шанувальники творчості найвеселішого зануди в дитячій літературі могли познайомитися з новими якісними перекладами творів «Чи вмієш ти свистати, Йоханна?» і «Диваки і зануди». Сам письменник особливо відзначив український варіант обкладинки «Диваків і зануд», а дружина письменника, шведсько-російська перекладачка, професор Стокгольмського університету Яніна Орлов жартома сказала, що якби її чоловік сам не був би диваком і занудою, то ні книги, ні їх самих тут не було б.

Факты про Ульфа Старка, Персона

Кілька фактів про Ульфа Старка:

• Ульф – не тільки прекрасний автор, а й чудовий ілюстратор. Частина книг, що вийшли на батьківщині письменника, мають малюнки його авторства
• Крім премії Бонніерса, Ульф Старк удостоєний і інших нагород, зокрема, Медалі Нільса Хольгерссона (1988), Премії Астрід Ліндгрен (1993), Голландської премії Срібний Олівець (1986), Премії в області Дитячої літератури Німеччини (1994). У 1998 році письменник отримав скандинавську Дитячу Книжкову премію, а в 2000 році Міжнародне журі Премії Х. К. Андерсена відзначило його заслуги особливим дипломом.
• У Швеції завдяки Старку з’явилася своєрідна традиція. Щороку на Різдво по шведському телебаченню показують фільм «Чи вмієш ти свистати, Йоханна?». По суті, це свого роду аналог «Іронії долі, або З легкою парою!», яка транслюється на пострадянському просторі в новорічний час.
• Ульф Старк встиг проявити себе і в якості сценариста. Він створив сценарії для фільмів і мультфільмів «Лоранга, Мазаріні і Д’Артаньян» (2005), «Персі, бик Білл і я» (2005), «Молодий Андерсен» (2005), «Цацики і поліцейський» (1999), « чи вмієш ти свистати, Йоханна? »(1994),« Сікстен »(1994),« Між небом і землею »(1992), «Пес, що сміється»(1989). У «Лоранга, Мазаріні і Д’Артаньян» письменник виступив ще й як актор, озвучивши одного з персонажів.
• Книги Старка ілюстрували одні з кращих книжкових художників сучасності – Анна Хеглунд, Ева Ерікссон, Стіна Вірсен.

Скоро вже майже рік, як найвеселіший зануда книжкового світу пішов з життя. Він пішов тихо, оточений рідними і близькими. Пішов на ту саму хмарку, де танцюють білі ведмеді, свистять відчайдушні хлопці в чарівних кедах, маленький Асмодей грає на чорній скрипочці, а мама, як в дитинстві, читає вголос добрі казки. Так, ми вже не зможемо прочитати щось нове від добродушного дивака з сивим, як Чумацький шлях, волоссям. Але його історії будуть кожен раз оживати на книжкових сторінках, а тепло і неймовірна мудрість, з якими вони написані, зігріють не одну дитячу душу.

Автор поста: Natalya

Більш за усе на світі полюбляю гарні книги, міцну каву та відсутність граматичних помилок у текстах :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *