ru 
Суперечки про те, що краще – паперова книга або аудіокнига, часом ведуться гарячіше, ніж суперечки між фанатами Pepsi і Coca-Cola. У прихильників кожного варіанта знайдеться тисяча і один аргумент на користь одного із способів сприйняття інформації. Але де ж істина? Сьогодні ми трохи заглибимося в історію виникнення аудіокниг і розберемося в їхніх плюсах і мінусах в порівнянні з паперовими виданнями. Чи готові? Поїхали!
Коли і як з’явилися аудіокниги?
Якщо з роком виникнення терміна «аудіокнига» у вчених не виникає особливих проблем (він з’явився в 1954 році), то про час появи самих аудіоекземплярів існує дві точки зору. Прихильники однієї вважають, що першим прототипом сучасних аудіокниг став озвучений в 1933 році науково-популярний текст американського лінгвіста і етнолога Джона Пібоді Харрінгтона. Інші вчені впевнені: виникнення аудіокниг пов’язано з появою грамплатівок в кінці XIX століття. Вони відзначають, що за допомогою грамофонних платівок вже тоді стали прослуховувати музику та різні коментарі до історичних подій.
Ідея створення аудіокниг належить відомому винахідникові Томасу Едісону. Під час презентації придуманого ним фонографа в 1877 році він запропонував за допомогою нього записувати і прослуховувати не тільки музику, але й літературні твори.
Після появи платівок записи стали тривати близько 12 хвилин. Цього часу не вистачало для об’ємних творів, але зате з’явилася можливість прослуховувати вірші, короткі оповідання, казки або невеликі уривки з книг. Повністю записувати і прослуховувати романи стало можливо лише після створення радіомовлення.
Озвучувати саме книги вперше стали тільки в тридцятих роках XX століття в США. Вони називалися «книгами, що говорять» і були призначені для людей зі слабким зором. Європа і СРСР підтяглися трохи пізніше. Європейські країни стали записувати аудіоверсії книг після Другої світової війни, а радянські – лише в 60-х роках.
Аудіокнига VS Паперова книга
Наукові експерименти на перевірку того, наскільки гарно люди сприймають інформацію на слух, проводилися не раз, але результати не завжди однозначні. Так, дослідження викладачки з університету Блумсбурга штату Пенсільванія не довело особливих відмінностей в сприйнятті інформації. В експерименті брало участь три контрольних групи: перша слухала уривки з художнього військового твору «Несломленный», друга – читала текст з електронної книги, а третя – одночасно слухала і читала роман. Після вони проходили перевірочний тест.
А експеримент Девіда Деніела показав протилежні результати. Дослідження проводилося серед двох груп студентів, одна з яких слухала лекцію-подкаст, а інша читала ту ж інформацію. Після Деніел провів тест на перевірку засвоєння матеріалу і виявилося, що слухаючі студенти запам’ятали на 28% менше інформації, ніж їх читаючі товариші.
Можливо, на відмінність двох експериментів вплинув тип тексту: в першому контрольні групи слухали художній роман, а у другому – наукову інформацію. Але в будь-якому випадку, є безліч факторів, які можуть впливати на сприйняття матеріалів. Так, читання з паперового носія виграє в деяких аспектах:
- Зворотні рухи очей під час читання книги покращують розуміння інформації. Вони відбуваються несвідомо, дуже швидко, але дозволяють ще раз пробігтися очима по тексту і краще його засвоїти.
- У друкованому виданні важливі моменти можуть бути підкреслені або виділені жирним шрифтом.
- Людському мозку властиво відволікатися, і в паперовій книзі набагато легше повернутися до моменту, на якому ви перестали усвідомлювати отримувану інформацію.
- Неймовірно, але факт: під час перекидання сторінки друкованої книги наш мозок додатково «перетравлює» матеріал і краще його запам’ятовує. Зупинити аудіозапис теж можна, але чи робить так хтось?
Навіщо варто слухати аудіокниги?
Однак незважаючи на численні суперечки про те, що краще – паперова або «книга, що говоре», передавати і отримувати інформацію на слух – у нас у крові. Людство з давніх часів саме вербально передає знання наступним поколінням, а читати люди навчилися відносно недавно. Тим більше швидкість, тембр, тон голосу також передає багато інформації слухаючим. Як мінімум, на слух легше вловлювати різні емоції персонажів.
Інші конкурентні переваги у аудіокниг однозначно є. Вони:
- Викликають сильніші емоції (це з’ясували вчені з дослідницького центру Університетського коледжу Лондона).
- Підходять людям зі слабким зором, дітям, які ще не навчилися читати, і аудіалам – типу людей, які краще сприймають інформацію на слух.
- Економлять час. Аудіоверсії книг можна слухати під час спортивних тренувань, поїздок на роботу, готування, прибирання та інших монотонних справ, які не потребують великої концентрації мозку.
- Дбають про здоров’я. Від аудіокниг не втомлюються очі на відміну від паперових, а тим більше електронних книг.
- Не займають зайвого місця в сумці. На смартфон, планшет або електронну книгу можна завантажити величезну кількість художніх і науково-популярних творів, які будуть займати тільки пам’ять вашого гаджета, а не навантажувати руки важкими сумками.
Які б результати досліджень і переваги не були у того чи іншого способу «читання», вирішувати повинен кожен сам для себе. Але в будь-якому випадку, спробувати обидва варіанти важливо, щоб вибрати найбільш зручний для себе і зробити знайомство з книгами ще більш приємним процесом.
А тим, хто мріє замінити паперові книги на аудіо, але не може сприймати інформацію на слух, не варто впадати у відчай. У цій справі головне практика, практика і ще раз практика. І після того, як ви сформуєте звичку слухати, а не читати твори, ви оціните переваги аудіокниг в повній мірі.
