Задачка на емерджентність: «Один плюс один» Джоджо Моєс

Книга, Один плюс один, Джоджо Мойес, 978-5-389-07450-7

Що ми маємо за умовами задачі? Одну ексцентричну сімейку та одного проблемного програміста. Життя несподівано ставить перед ними завдання досягнути спільної мети. Не варто й говорити, що у такої пістрявої компанії шлях до її досягнення не міг бути звичайним. Якщо вам хочеться розв’язати цю задачу, пережити світлі емоції та посміхатися під час читання, тоді цей роман для вас.

Щоразу, коли  Джоджо Моєс  починає писати книгу, то задає собі питання про те, що корисного можуть взяти з цієї книги її діти. Такою є і Джессіка Томас, головна героїня роману «Один плюс один». Вона також постійно оцінює свої вчинки з точки зору впливу на розвиток своїх дітей. Джесс – сильна діяльна жінка, яку життя поставило в складні обставини. Їй доводиться важко працювати на двох низькооплачуваних роботах, самій виховувати двох дітей, але вона залишається невсипущою оптимісткою, яка вірить у краще попри все.

Її діточки – справжні оригінали. Підліток Ніккі веде життя, що нагадує суцільні військові дії, через свою неформатну готську зовнішність. А десятирічна Танзі – математичний геній, дитина, що обожнює числа. Ще у ранньому дошкільному віці вона пояснювала всім, що множення – це просто інший спосіб додавання. А також вона під час прогулянок із собакою полюбляє розв’язувати квадратичні рівняння і думати про прості числа. Пес – ще один не менш колоритний член цієї сім’ї. Норман – кудлатий смердючий собацюра з хоробрим серцем. І це аж ніяк не всі його чесноти.

Ед Ніколс – програміст, акціонер, яскравий представник середнього класу, який зовсім заплутався в собі та своїх стосунках з людьми. Його життя котилося псу під хвіст. А потім було – ніч, перелякані, діти, копи, Вона і …пес.

Весь роман просякнутий м’яким гумором, іронією, несподіваними порівняннями та образністю. Ситуації, у яких опиняються герої, аж ніяк не завжди є легкими й веселими, однак у книзі постійно відчувається мудрість життя, яке знаходить можливості їм допомагати. Персонажі сприймаються як живі реальні люди. У читача створюється враження, що це його знайомі. Сюжет динамічний, стрімкий, активний.

Під впливом таких романів світ і ті, хто в ньому живе, стають кращими.

Автор поста: Наталья Коваленко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *