ru 
У першій частині огляду ми вже виявили, що серед нас є люди, які живуть трохи ближе до майбутнього, аніж ми. У своїх книгах вони розповідають про те, що нас очікує. Сьогодні ми продовжуємо знайомитися з їхніми версіями прийдешнього. Серед авторів будуть і вже знайомі нам персони. За час, що минув від нашої попередньої зустрічі, вони вже встигли «розбудувати» своє майбутнє.
Суперпрогнозування: Від мавп із дротиками до таємничого супер-Степана з «Укрпошти»
Кожна людина є прогнозистом, адже щодня ми приймаємо рішення, які базуються на наших очікуваннях щодо прийдешнього. Однак наше індивідуальне майбутнє залежить і від колективного майбутнього людства, тому нам доводиться прислухатись до прогнозів поінформованих людей, які професійно займаються передбаченням. Ми звикли їм довіряти.
Декілька років тому весь світ облетіли сенсаційні результати одного дослідження. Воно тривало двадцять років – з 1984 по 2004 рік. Вчений зібрав велику групу експертів – академіків, видатних науковців, відомих медійних персон, щоб вони надали свої прогнози щодо акцій, воєн, економіки, технологій, виборів та інших важливих питань. А потім цей вчений оцінив точність прогнозів. Виявилося, що середньостатистичний експерт є настільки ж точним у своїх прогнозах, як і мавпа, що кидає дротик у дартс. Цим вченим був один з авторів цієї книги. Зараз він пропонує нашій увазі своє нове дослідження – «Суперпрогнозування. Мистецтво та наука передбачення».
Філіп Тетлок є відомим вченим, дослідником, працює на перетині психології, політології, організаційної поведінки, вивчає використання мудрості натовпу для прогнозування світових подій. Ден Ґарднер, його співавтор, науковий журналіст, лауреат премії «Amnesty International Media Awards», фахівець з питань прийняття рішень та психології, автор кількох бестселерів.
Автори цієї книги переконані, що наше прагнення зазирнути в майбутнє буде завжди перевищувати наші можливості. Попри це в майбутнє можна зазирнути (хоча б частково і в певних ситуаціях). Будь-яка розумна, із широким світоглядом, прискіплива людина може розвинути в собі це вміння. Людей, які навчилися робити це краще за інших, автори називають суперпрогнозистами. Про них ця книга.
Праця написана на основі нового дослідження Філіпа Тетлока. У 2010 році співробітники Агентства з перспективних досліджень розвідувального відомства (IARPA) вирішили провести інтелектуальний турнір. Це було зроблено для того, щоб знайти тих, хто зможе придумати найкращі методи складання прогнозів. Дослідницькі команди-учасниці конкурували між собою та з незалежною контрольною групою.
Тетлок сформував свою команду зі звичайних людей, які відгукнулися на його заклик в Інтернеті та пройшли відбір. Так вони й стали суперпрогнозистами. Серед них згадується і наш таємничий Степан з «Укрпошти». Того року команда автора книги перемогла. Наступні турніри теж принесли їй перемогу. Суперпрогнозисти, які проходили підготовку за методикою Філіпа Тетлока, показують результати на 30 % кращі, ніж професійні розвіданалітики, які мають доступ до секретної інформації.
Стратегії розв’язання проблем, вправи, методики, кейси, профілі деяких суперпрогнозистів – все це є у книзі. Читач дізнається і про те, що лебеді бувають не тільки Чорними, Білими, а й Сірими. Стане зрозуміло, чому ідеальним уособленням суперпрогнозиста автори вважають лисицю з виряченими як у бабки очима. З книги можна дізнатися про багато інших дуже цікавих і важливих речей.
Книга для всіх, хто хоче розвинути в собі супербачення майбутнього.
Тріумф Прометея: Вибух технологій
Нова книга Клауса Шваба та Ніколаса Девіса «Технології четвертої промислової революції» доповнює книгу «Четверта промислова революція» у двох аспектах. По-перше, вона має допомогти читачам отримати цілісне уявлення про те, що відбувається у світі. Це відбувається завдяки опису проблем із системної точки зору та виділенню взаємозв’язків між перспективними технологіями, глобальними викликами та здійснюваними нами діями. По-друге, вона дозволяє деталізовано вивчити окремі технології та управлінські проблеми.
Четверта промислова революція, з точки зору авторів, дає шанс продовжити розвиток людського суспільства, який вже значною мірою допоміг покращити життя людей. Для цього необхідна узгоджена праця всіх сторін процесу. Нині нам необхідно спільно працювати над тим, щоб блага, отримані від технологічного удосконалення, розподілялися справедливо. Зусилля також мають бути сконцентровані на тому, щоб мінімізувати імовірні негативні ефекти розвитку технологій та гарантувати, що інновації будуть збільшувати, а не обмежувати, можливості всіх жителів нашої планети.
У першій частині книги Шваб та Девіс більшою мірою зосереджуються на загальних питаннях – задачах та принципах побудови майбутнього, привнесенні цінностей у нові технологічні системи.
Друга частина книги має дванадцять глав. Кожна з них описує певний набір технологій і пояснює, чому вони є важливими для нас. Достатньо багато уваги приділено аналізу взаємодії технологій та їхньому спільному розвитку. До написання цієї частини причетні учасники Мережі експертів Всесвітнього економічного форуму в Давосі, а також Ради з проблем глобального розвитку.
Завершує книгу концепція системного управління, у якій визначено найважливіші управлінські та суспільні задачі.
Книга є надзвичайно цінною завдяки тому, що дає читачам вже упорядковане бачення величезної кількості технологій, які стрімко з’являються та розвиваються на наших очах. Вона може бути використана як довідник світу новітніх технологій. На її основі можна проводити подальше вивчення, пошук та аналіз технологій, адже праця містить назви технологій, імена розробників, назви компаній. Дослідження є чудовим зразком застосування стратегії масштабування в аналітиці.
Читачеві доведеться задуматись над багатьма речами: над гігномікою, над тим, що робити з самонавчальними алгоритмами, які вступили в змову між собою, щоб підвищити ціни так, що це буде неможливо довести, над біологічними обчисленнями. Постане він і перед необхідністю розібратися в кубітах, біохакінгу, етиці алгоритмів, економіці результатів, технологіях довіри, «конфліктних» діамантах, спеціально сконструйованих біосистемах, адитивному виробництві та в дуже-дуже багато чому іншому.
Книга для тих, хто хоче йти у ногу з часом.
Інтернетів багато не буває-2: Інтернет речей
Вже у найближчі роки ми будемо жити у дивному новому світі вбудованих технологій. Питання вже не в тому, чи є можливим Інтернет речей, а в тому, яким чином і наскільки це змінить світ. Інтернет речей може увійти в наше життя раніше за інші новітні технології. Семюель Грінгард у книзі «Інтернет речей» обіцяє нам провести екскурсію по цьому новому світу.
Семюель Грінгард – журналіст, який спеціалізується на нових технологіях, директор з маркетингу у багатьох технологічних та бізнес-виданнях, колишній президент Американської спілки журналістів.
Інтернет речей з’єднує штучний інтелект і мозок людини дивними цікавими способами. Він допомагає нам почати спілкуватися з машинами та фізичними об’єктами, отримувати інформацію, яка дозволяє нам переосмислити світ. Автор стверджує, що вже незабаром ми будемо їздити в автомобілях по підключеним дорогам, скуповуватися у повністю інтерактивних магазинах, користуватися неймовірними профілактичними медичними засобами, жити в розумних будинках.
Інтернет речей – це будь-які речі та предмети, під’єднані до Інтернету та один до одного. Такими речами може стати будь-що: електрична лампочка, шнурок, холодильник, зубна щітка, тарілка, штани. Кожний з цих пристроїв та речей має унікальний ідентифікаційний номер та IP-адресу. Всі вони можуть отримувати та передавати повідомлення, «спілкуватися» між собою. Інтернет речей проникне в усі щілини, дірки, червоточини, тріщини, вийде за межі людських органів чуття й сприйняття.
Для того, щоб потрапити на екскурсію, Грінгард пропонує нам покататися на цифровій каруселі прогресу. Під час катання читач зможе дізнатися про наступні цікавинки:
- походження Інтернету речей;
- носимі технології;
- погляд крізь хмари;
- Промисловий Інтернет та Інтернет Всього;
- глобальне село;
- розумні користувацькі пристрої та сервіси (фітнес-браслети, управління вхідними дверима, освітленням);
- самонавчання предметів та пристроїв;
- соціалізація речей;
- речі та пристрої, які будуть підключені до Інтернету у найближчому майбутньому;
- цифровий «ніс»;
- проблеми та ризики світу, підключеного до Інтернету речей;
- сценарії життя і роботи у 2025 році.
Книга для розумних людей, які хочуть жити в розумному світі.
Вакансія – робот: Техніка і загроза майбутнього безробіття
Швидкість прогресу технологій у сьогоденні вражає, але у найближчі роки дивуватися доведеться ще більше. Нас дивуватимуть не тільки технології, а й те, як вони впливатимуть на економіку, на ринок трудових ресурсів. Мартін Форд у книзі «Пришестя роботів: Техніка і загроза майбутнього безробіття» ставить під сумнів припущення, що автоматизація несе загрозу лише для працівників, які мають низький рівень освіченості та кваліфікації.
Мартін Форд – футуролог із Массачусетського технологічного інституту, засновник софтверної компанії, програміст із великим досвідом. Автор кількох бестселерів. Цікавиться впливом автоматизації на ринок праці. Структурне безробіття та нерівність вважає невіддільними складовими технологічного розвитку.
Цей дослідник звертає нашу увагу на те, що ми завузько тлумачимо поняття «рутинна робота». За інтелектуальною традицією, такою вважається механічна повторювана фізична діяльність. З цього випливає, що автоматизація стосуватиметься лише подібних видів робіт. Мартін Форд, який добре сам знає, що таке програмування й автоматизація, усвідомив, що автоматизованою може бути будь-яка передбачувана, повторювана діяльність. Великій кількості «білих комірців» із вищою освітою теж доведеться залишитися без роботи.
Автор розглядає зміни у зайнятості для конкретних галузей та професій. Також він досліджує основні технологічні інновації та моделює майбутнє, у якому ми опинимося вже незабаром. У книзі ставиться дуже багато значущих запитань, відповіді на які треба починати шукати вже зараз. Одразу після публікації книга стала бестселером, викликала цілий шквал обговорень.
Книга для тих, хто хоче завжди мати роботу.
Від любові до ненависті: Інтелектуали про штучний інтелект.
Книга «Що ми думаємо про машини, які думають» за редакцією Джона Брокмана дає відповідь на одне-єдине запитання. Саме воно стало назвою цієї праці. Її незвичність полягає в тому, що читач отримає не одну відповідь, а одразу майже двісті.
Авторами відповідей стали інженери, філософи, науковці, люди мистецтва, популяризатори науки, письменники-фантасти. Серед них можна назвати Стівена Пінкера, Лоуренса Краусса, Френка Вільчека, Роберта Сапольськи, Мартіна Риса, Шона Керролла, Ніка Бострома, Мартіна Селігмана, Майкла Шермера, Деніела Деннета, Маріо Лівіо, Деніела Еверетта, Джона Маркоффа, Сета Ллойда, Фрімена Дайсона, Карло Ровеллі.
Книга побудована у вигляді коротких статей. Кожна стаття містить стислу інформацію про мислителя та його відповідь на запитання.
Відповіді показують цілий спектр думок: від ейфорично-оптимістичних до страхополохливих та войовничо-агресивних. Стиль викладу матеріалу залежить від стилю мислення та емоційних характеристик, особливості світосприйняття, професійного та інтелектуального досвіду кожного «відповідача».
Книгу можна назвати енциклопедією людського ставлення до штучного інтелекту, адже вона відбиває переважну більшість наших уявлень, стереотипів, страхів, надій щодо машин, що думають. Читачеві цієї книги є над чим подумати, у чому розібратися і зацікавитися.
Книга для тих, хто хоче знати про все.
Повстання ботів
Межі функціонування алгоритмів стають все ширшими. Вже є чимало випадків, коли вони замінюють людину навіть у тих ситуаціях, коли вона виконує свою роботу добре. Алгоритми дешеві, швидкі, невтомні. Зазвичай, вони помиляються менше за нас. Коли ж вони отримують повну владу та самостійність, то наслідки можуть бути дуже й дуже чудними. Однак, як запевняє нас Крістофер Стайнер у книзі «Тотальна автоматизація: Як комп’ютерні алгоритми змінюють світ», алгоритми уможливлюють величезну кількість удосконалень у світі та спрощують нам життя.
Крістофер Стайнер – журналіст, який друкується у провідних економічних, бізнесових та наукових ЗМІ. Співзасновник венчурної компанії, яка надає послуги, що базуються на використанні алгоритмів. Автор кількох бестселерів.
Класичне тлумачення алгоритму передбачає, що цей інструмент є упорядкованою сукупністю настанов, які приводять користувача до потрібного йому результату на основі доступної на певний момент інформації. Таке визначення є для нас відомим і загальноприйнятим. Стайнер же вважає таке розуміння допотопним і застарілим.
Нині алгоритми завдяки комп’ютерам стали величезними розгалуженими мережами. У книзі дуже багато розповідається про ботів (комп’ютерних роботів), які є численними з’єднаними між собою програмами-алгоритмами. Такі боти здійснюють аналіз тисяч параметрів, наслідків, чинників. Найбільш передові з них вже нагадують нейрони людського мозку. Вони можуть активуватися чи гальмуватися у залежності від ситуації, вони є динамічними та можуть вдосконалювати самі себе.
Книга є дуже змістовно та інформативною. Досить «суху» та математичну тему авторові вдалося розкрити по-людськи. У книзі є дуже багато інформації, яка не звучала в ЗМІ чи інших книжках. Багато прикладів використання алгоритмів у новітньому розумінні. Можна дізнатися про випадки «самодіяльності» алгоритмів, які вже траплялися у реальному світі та наробили чималого переляку. Загалом це книга про те, як алгоритми беруть владу над усім.
Книга для майбутніх приборкувачів алгоритмів.
Розум на роздоріжжі
Розум та Всесвіт є найбільш дражливими загадками природи. Вони продовжують бентежити думки науковців, не дають їм спати ночами та примушують вдивлятися в зірки та глибини розуму. Не зміг встояти перед їхньою загадковістю і Мічіо Кайку. Своє бачення подальших перспектив розуму він викладає у книзі «Майбутнє розуму».
Мічіо Кайку є американським фізиком японського походження, відомим популяризатором науки. Бере участь в освітніх проектах, пише науково-популярні книги. Популяризує сучасну фізику, астрономію та футурологію.
У цій книзі автор описує історію мозку, його розвиток та еволюцію інструментів для його вивчення, розглядає їхні переваги та обмеження і недоліки. Обнадійливою є інформація про використання сучасних наукових досягнень для лікування хвороби Паркінсона, синдрому Альцгеймера. Вчений розповідає про мозок та розум в контексті нових технологій, які відкривають перед людьми нові фантастичні можливості. Увагу Кайку привернули й такі нестандартні для вченого теми як телепатія та телекінез, думки на замовлення, альтернативні форми свідомості.
Цікавими для читача є міркування відомого фізика про підвищення можливостей розуму, про кремнієву свідомість, про мозок як чисту енергію, інопланетний розум, штучний інтелект, квантовий розум і квантову свідомість. Твір вийшов мудрим, багатоплановим, цікавим, дещо ліричним і філософським.
Книга для тих, хто хоче ближче познайомитися зі своїм розумом.
Людство продовжує зазирати в прийдешнє кожної миті, а тому наш список версій майбутнього буде поповнюватися. Вже за час підготовки цього огляду з’явилися нові чудові книжки й автори. Тож наші зустрічі з майбутнім будуть продовжуватися!
Продовження буде!
Читати першу частину огляду «Зазираємо в майбутнє: Як технології змінюють нас і наше життя»
