ru 
Якщо загуглити, чим здивувати свою половинку, то радять щодня зізнаватися у коханні новою мовою. Прикладів, правда, дають не більше 194-х. Що ж робити протягом тих п’яти з гаком місяців, що залишились у році? Продовжувати дивувати!
Девід Дж. Пітерсон охоче ділиться досвідом лінгвістичних винаходів у своїй книзі “Мистецтво творення мов”.
Про що книга
Американський письменник і лінгвіст конструює мови з 2000 року, хоча зацікавився цим питанням досить давно. Ще у 8 класі маленький Девід помітив, що принцеса Лея в “Зоряних війнах” повторює Джаббі тільки 2 слова, а в субтитрах розгортається повноцінний діалог, і це здалося йому дивним.
На сьогодні серед його досягнень – дотракійська і валірійська мови для серіалу “Гра престолів” (“Game of Thrones”); каститанська, ірасієнтська й індоджисненська для серіалу “Виклик” (“Defiance”); шивейсітха – мова темних ельфів – для кінофильму “Тор: Царство темряви” (“Thor: The Dark World”); вербіс діабло для “Страшні казки” (“Penny Dreadful”); оркська для “Warcraft: Початок” (“Warcraft: The Beginning”); трігедасленг для серіалу “Сотня” (“The 100”); мова камакаві, котру Девід створив просто тому, що був закоханий у гавайську і не міг знайти джерела, які б її описували, та багато-багато інших.
Його робота “Мистецтво творення мов” складається з 9 розділів і детально досліджує явище конлангу (від англ. constructed language – “зконструйована мова”) та весь процес створення якісного лінгвістичного продукту.
Поява конлангів
У вступі автор пояснює, чому зайнявся створенням мов і чому підходить до цього так серйозно, шукаючи причину підвищених вимог аудиторії в доступності інформації в еру Інтернету. За його словами, штучні мови створювалися ще у XII столітті, щоб розбавити ними спів релігійних пісень. Пізніше філософи намагалися створити єдину мову, яка більше спиралася на категоріальне мислення, ніж на алфавіт. Однак, безумовно, великим проривом у цьому напрямку була поява міжнародних допоміжних мов (МДМ), таких як волапюк та есперанто, у XIX сторіччі. При цьому письменник зазначає, що не слід плутати МДМ і конланги, про які й піде мова далі.
Історія створення людиною мов дається в книзі максимально коротко, проте ємко, даючи найважливіші відомості про предмет дослідження й уявлення про зміст книги.
Лінгвістика
Наступні розділи крок кроком оповідають про процес конструювання мови, з її власними законами і правилами, так, щоб вона була максимально близькою до природніх, звичних нам аналогів (не за звучанням, а саме конструкцією).
Наприклад, перший розділ присвячений фонетичним законам штучних мов. І тут читачеві доведеться згадати, як мінімум, що таке голосні й приголосні звуки. Девід Дж. Пітерсон розглядає основні правила і вимоги у цій частині на прикладі дотракійської. А з другого розділу можна дізнатися основні способи і правила формування слів у конлангах на прикладі іменників в ірасієнтській.
Еволюція
Одним з найцікавіших розділів книги, мабуть, є “Історичний розвиток мови”, в якому на прикладі дієслівних категорій у високій валірійській дається уявлення про те, як зробити конланг максимально близьким до живої мови. Справа в тому, що в природньому середовищі мові властиво постійно еволюціонувати, постійно змінюватися, тому слов’яни зараз говорять українською, російською, польською, македонською і т.д., хоча всі ці мови походять від колись єдиної праслов’янської. Якщо говорити про штучні мови, то вперше про важливість створення саме мовної сім’ї замислився Джон Толкін. Саме він, створюючи квенья і сіндарін, подарував їм загального предка – квендіан, а також похідні від них самих діалекти. Якщо вірити Девіду Дж. Пітерсону, то мови Толкіна передували його легендарію, і свій світ письменник створив саме для того, щоб дати цим мовам “живе” середовище, в якому вони могли розвиватися.
Писемність
Безумовно, розвиненими мовами не тільки говорять, а й пишуть, тому Пітерсон і цьому питанню приділяє в своїй “Історії творення мов” окрему увагу. Він детально розробив кастітанську систему писемності, чим ділиться на сторінках 4-го розділу, описуючи різні типи алфавітів своїх конлангів і навіть історією їхньої появи і розвитку до сучасного глядачеві виду.
Як читати
Незважаючи на те, що спершу може здатися, ніби “Історія творення мов” Девіда Дж. Пітерсона складна і буде зрозуміла лише лінгвістам, – це не так! Авторська мова максимально зручна для широкої аудиторії, що включає усіх тих, хто любить згадані фільми та серіали, кому цікаві закони розвитку мови або хто тільки мріє стати письменником. У післямові Пітерсон звертається до свого читача: “Безсумнівно, є творці мов, які читають цю книгу. Можливо, також є і звичайні люди, які читають цю книгу, за що я надзвичайно вдячний (якщо будете поряд, витягніть мене на каву, я винен вам хоча б стільки за те, що протягнув вас через пояснення ергативності). Але я знаю, що, ймовірно, тут є ряд письменників і майбутніх письменників фантастики … “, яких він просить обов’язково звертатися до професійних конлангерів за допомогою, щоб створити по-справжньому якісну мову для свого нового світу.
І тим не менш, автор “Історії творення мов” дуже багато роз’яснює вже зараз, не чекаючи, коли до нього звернуться за порадою, а на останніх сторінках дає словник термінів, тому навіть якщо єдине, що ви пам’ятаєте зі шкільної програми з мови, це те, як ви фліртували з сусідом чи сусідкою по парті, завдяки цій книзі ви все одно зможете стати практично експертом з конлангінгу.
Бонус
Безцінним подарунком автора є, безсумнівно, розмовники восьми зі створених Девідом Дж. Пітерсоном мов з транскрипцією. Завдяки їм можна вітатися, прощатися і – як же без цього 🙂 – зізнаватися у коханні дотракійською, високою валірійскьою, каститанською і т.д. Неважливо, чи хочете ви вразити інших фанатів під час найближчого косплею або здивувати свою другу половинку, “Історія творення мов” – це вже must have.
P.S. I love you. Je t’aime. Te amo. Kocham Cie. Anha zhilak yera. Avy jorrāelan. Noraka do deta. Я тебе кохаю…І вже не зупинитися…
