ru 
Кожна людина, незалежно від віку, може зіткнутися з відчуттям відсутності сенсу життя, втратою ідеалів, розчаруванням і навіть депресією. Всесвітньо визнаний коуч, психолог і автор 7 бестселерів Барбара Шер адресує свою книгу «Краще пізно, ніж ніколи. Як почати нове життя у будь-якому віці» саме таким людям.
Більшість людей мріє, кожен про щось своє. І поки є час і сили, ми прагнемо втілити ці мрії у життя. Тільки воно така штука, що не завжди все відбувається так, як нам хотілося б, і тоді, коли нам хотілося б. Життєвий досвід накопичується шар за шаром, час плине невідворотньо, і настає момент, коли здається, що все даремно, а життя майже скінчене. Це і є криза середини життя. За словами Барбари Шер, середньостатистично вона настає у 40 років, однак все індивідуально. Когось вона може поглинути і в 25, а когось – наздогнати лише близько 60-ти. Уся справа в рівні очікувань і справжності прагнень. Іноді перші бувають завищеними, а другі – нав’язаними нам ззовні. З усім цим письменниця допоможе розібратися з властивим їй професіоналізмом.
Книга «Краще пізно, ніж ніколи» складається з двох частин:
- «Природа й інстинкти: ваше перше життя», яка описує внутрішній стан, про який піде мова, і розкладає по поличках ілюзії, що стали причинами особистісної кризи,
- «Повернення до оригінальної особистості: ваше друге життя», яка заряджає мужністю, натхненням, бажанням рухатися далі.
Кожна з 32 глав закінчується вправою для самоаналізу і прикладами відповідей тих людей, які вже зіткнулися з кризою і пережили її.
Просто, доступно і неймовірно позитивно Барбара Шер каже про – перш за все – любов до себе у будь-який момент життєвого шляху:
«Час завжди дає більше, ніж забирає. Час привів вас сюди, забрав ваші прикрості, дав розквітнути. Він подарував справжнє багатство, складене з накопичених рішень і засвоєних уроків, подій, умінь, прозрінь, стосунків з людьми. Зіткнення з життям допомогли сформуватися і зрозуміти, з чого ви зроблені. Час регулярно вносив вклади на банківський рахунок вашого досвіду. Ви стали скарбницею – як Олександрійська бібліотека. І з кожним роком цінність скарбів усе збільшується».
