ru 
Ніхто не хоче вмирати. І стародавні боги — не виняток. Але навіть їхні бажання не мають ніякого значення, коли наближається день загибелі всього живого — Рагнарок. Ось тільки боги мудрості і війни, Одін і Афіна Паллада, не бажають зустрічати жахливу долю склавши руки і мають твердий намір переконати або перемогти того, кому судилося повести в останній бій армію мерців…
Якщо ви давно хотіли познайомитися з творчістю Макса Фрая, але не знали, з чого почати, «Мій Рагнарок» відмінно підходить для старту. Незважаючи на те, що формально книга є спін-оффом циклу «Лабіринти Єхо», вона дуже самостійна і буде зрозуміла навіть тим, хто не читав про інші пригоди сера Макса. А якщо вам сподобається легкий гумористичний стиль автора і відчайдушний, але здатний очікувати навіть на неминучий кінець світу з оптимізмом сер Макс, ви вже знаєте, що додати в свій список для читання 😉
Тільки зробивши перший крок, можна взятися до наступного.
Незвичайна суміш персонажів із міфів і легенд різних народів веселить всіх, хто «в темі», і спонукає дізнатися про них більше тих, хто вперше бачить ці імена. Інфантильний граф Дракула, індійські боги-асасини, верблюд-шахіст та Арес в образі Елвіса Преслі — такого ви точно більше ніде не побачите!
В основному автор працює з грецькою міфологією: незважаючи на те, що Рагнарок прийшов до нас зі скандинавських легенд, з північних богів активну участь у сюжеті бере тільки Одін. А ось олімпійці раз у раз з’являються в сюжеті майже в повному складі, і Фрай не відмовляє собі в задоволенні вдосталь над ними посміятися.
Незважаючи на жартівливий настрій, в «Моєму Рагнароку» вистачає і цікавих філософських роздумів. За ширмою гумору ховаються запевнення, що людина — сама творець своєї долі, вороги іноді заслуговують на розуміння і навіть на допомогу, а вічна самотність важча навіть за смерть.
Чому б людям не взяти на себе відповідальність за власну долю замість того, щоб бурмотіти чергову молитву? Це був би гідний жест. Саме та жертва, яку давним-давно чекають боги.
