ru 
Юрій Романович Іздрик – це один із символів відважного поклоніння літературній творчості і власному читачеві. Чи могли ви уявити, що автору не завадила потрапити на презентацію книги навіть автомобільна аварія, де він отримав травму голови? Подібні вчинки цінуються не тільки серед шанувальників творчості Юрія, але і серед професійних критиків. Літератор отримав в 2009 році авторитетну нагороду від BBC ( «Книга року» за випуск видання «ТАКЕ»). Це висока нагорода, якої удостоєна лише крихітна частина українських письменників сучасності.
Талановитий оратор
Поштовх до літературної творчісті відбувся у Юрія Іздрика ще в дитинстві. Складно сказати, який жанр дається автору легше. Адже, чергуючись між собою, випускаються і поетичні збірки, і проза, і літературні журнали під псевдонімом “Іздрик”. Особливість таланту полягає в його ораторській майстерності. Поціновувачі творчості і знайомі завжди відзначали ту захоплюючу енергетику, яку передає літератор глядачеві під час своїх виступів.
«Суттю моїх книжок є таке собі змагання з мовою, дивні ігри з мовою. Спроба йти за нею, спроба керувати нею. Зокрема такою річчю, як містика тексту»
Власний талант автор називав містикою тексту. А читач часто зауважує, що навіть у прозі Юрій часто переходить на білий вірш. А кожна думка може бути завуальована під його власні роздуми і думки щодо навколишньої ситуації.
Юність і розвиток літературного таланту
Батьківщина талановитого Юрія Іздрика – місто Калуш в Івано-Франківській області. Дідусь автора часто бував у тюрьмах, так як виступав проти сталінського режиму. Звідси у Юрія і розвинулося почуття патріотизму до незалежної України. Сьогоднішня творчість в стилі постмодерну публікується переважно рідною, державною мовою.
Ще з 14 років літератор почав писати вірші, потім прозу. Улюбленими авторами в дитинстві Юрія був Всеволод Нестайко, Степан Руданський, Купріна. Але першим значущим виданням для літератора був збірник Хемінгуея, виданий українською мовою в чотирьох томах. Саме після прочитання відомого американського письменника Юрій Іздрик зрозумів, що українська мова може бути на папері дуже емоційною, виразною, яскравою, красивою і захоплюючою.
Ще один талант письменника – гра на музичних інструментах. На деяких зустрічах можна почути музичні композиції, зіграні Юрієм на гітарі. В юності ж автор грав і на фортепіано, і на мандоліні та віолончелі. Подібний різнобічний розвиток особистості і сприяв тому, що Іздрика часто запрошують вести лекції з мистецтвознавства. Не чужий автору і театр. Ще в студентські роки він активно брав участь в постановках і навіть ставив власні роботи на сцені з юними талантами.
Молодість Юрія Романовича Іздрика
Дивно, але в 80-ті роки майбутній знаменитий письменник працював інженером на заводі автоматизованих ливарних машин і в інституті галургії Калуша. Монотонна робота тривала до 90-го року. Лише тоді Юрій остаточно зрозумів, що його покликання – це література та інші види творчої діяльності.
У 1989 році починається історія легендарного журналу «Четвер», який випускався Іздриком і Юрієм Андруховичем. Дружній союз двох літераторів зберігся і донині.
Саме в літературному журналі публікувалися перші роботи автора. Серед них «Остання війна», «Десять віршів про Батьківщину». Деякі видання виходили російською мовою, але більша частина – українською. Сьогодні творчістю Юрія зацікавлені видавництва з багатьох країн. Він же вважає за краще співпрацювати з вітчизняними видавцями.
Знамениті книги і збірники Юрія Іздрика
Описуючи таку важливу персону для української літератури, варто перерахувати ключові публікації і роботи автора:
- «Острів КРК» (1993)
- «Воццек & воццекургія» (1997)
- «Подвійний Леон» (2000)
- «Інший формат: Юрій Іздрик» (2003)
- «AM ™» (2004)
- «3: 1» – це «Острів Крк», «Воццек» і «Подвійний Леон» (2009)
- «ТАКЕ» (2009)
- «Флешка-2GB» (2009)
- «Флешка. Дефрагментація» (2009)
- «Номінація. Вся Проза Іздрика» (2016)
- «Summa» (2016)
Зауважте, наскільки незвичайні вибрані назви для новел, історій в прозі і повноцінних романів автора. Крім прозаїки, слід виділити популярні поетичні збірки: «Після прози» (2013), «Ю» (2013), «Календар любові» (2015), «Папіроси» (2017).
Активно працює Юрій і до цього дня. Крім прози і поезії, він займається редактурой, перекладом. А його активна громадська позиція відображає його щирий патріотизм і бажання працювати саме на благо української творчості.
Станіславський феномен
На багатьох літературних порталах Юрія Романовича Іздрика згадують, як одного з учасників так званого Станіславського феномену. Він описується, як факт існування цілої групи літераторів в Івано-Франківську, яка сприяє розкриттю сучасної літератури в жанрі постмодерн в українському творчому просторі.
До активних учасників цього феномена відносять не тільки Юрія Іздрика, а й Юрія Андруховича, Ярослава Яновського, Володимира Мулика і Ростислава Котерліна. Активний розвиток руху українських літераторів випав на період після розвалу Радянського Союзу, коли багато видань знову стали доступні, а жанр постмодерну перестав бути обмежений жорсткими рамками цензури.
Важливість творчості Юрія Іздрика проявляється в увазі до нього з боку міжнародних проектів, колективів, критиків. Одне з останніх досягнень автора – видання книги «Папіроси» білоруською мовою, а також випуск цієї ж книги в форматі музичної композиції.
Тільки уявіть, наскільки багатогранні тексти письменника, якщо по ним можна писати пісні!
Сьогодні Юрій продовжує активно писати, публікує статті по мистецтвознавству, літературознавству, займається видавничою справою.
