Той, хто знищив Плутон: Ніл Деграсс Тайсон

Автор, Нил Деграсс Тайсон, Лавка Бабуин, Персона

Озброївшись своїми п’ятьма почуттями, а також телескопами, мікроскопами, массспектрометрами, сейсмографами, магнітометрами, прискорювачами і детекторами частинок у всьому електромагнітному діапазоні, ми досліджуємо Всесвіт і називаємо ці захоплюючі пригоди наукою.
Ніл Деграсс Тайсон «Смерть у чорній дірі та інші дрібні космічні неприємності»

Ще на початку цього тижня, 25 грудня, жителі планети Земля відзначали Різдво Христове в більш ніж 100 країнах світу. А Ніл Деграсс Тайсон, як і в попередні роки, відзначав народження Ісаака Ньютона. Його твіт, який вперше був опублікований у 2015 році, до цього дня цитують і розшерюють у соцмережах прихильники природознавства: «У цей день, давним-давно, дитя народилося, яке в 30 років змінило світ. З Днем народження, Ісаак Ньютон, який народився 25 грудня 1642 року». У Ніла Деграсса Тайсона, вченого-астрофізика, директора Хайден Планетарію – філії Американського музею природничої історії в Нью-Йорку, більше 13 мільйонів фоловерів у Твіттері й більше 4 мільйонів у Фейсбуці. І це лише один з його способів досягти своєї мети – популяризації науки.

Автор, Нил Деграсс Тайсон, Лавка Бабуин, Персона

Звідки

Знати звідки ти прийшов не менш важливо, ніж знати, куди ти прямуєш.
Ніл Деграсс Тайсон, Дональд Голдсміт «Історія всього. 14 мільярдів років космічної еволюції»

Ніл народився і виріс у Бронксі, в дуже дружній родині соціолога Сіріла Деграсса Тайсона, який працював комісаром з кадрів при мері Нью-Йорка Джоні Ліндсеї, і геронтолога Санчіти Феліціано Тайсон. Середній син серед трьох дітей, він закохався у нічне небо й Хайден Планетарій, ще коли йому було 9 років. Випускник Старшої школи Природничих наук у Бронксі (Bronx High School of Science) потім отримав звання бакалавра з фізики у Гарварді і захистив докторську дисертацію з астрофізики у Колумбійському університеті. І те, що він очолив філію музею і керує нею ось уже 20 років, Ніл вважає виключно своєю заслугою, для якої він багато працював всупереч, а не завдяки. У Штатах середини минулого століття йому, юному учневі, студенту, молодому фахівцеві, коли, здавалося б, повинні були відкриватися всі двері і можливості, доводилося долати знову і знову расові стереотипи. Він впорався, тому що дійсно був захоплений тим, чим займався, – дослідженням Всесвіту.

Де

Космічний світогляд показує, що Земля – суща порошинка. Але ця порошинка нам дорога, і поки що у нас немає іншої домівки.
Ніл Деграсс Тайсон «Астрофізика для тих, хто цінує час»

Любов до всього неосяжного космосу і нашої маленької, але прекрасної планети в ньому пронизує все, що робить і до чого торкається Ніл Тайсон. Хоча своєю улюбленою планетою в Сонячній системі він називає Сатурн. Його кабінет в Хайден Планетарії прикрашає лампа Сатурн, а також майже двометрова модель ракети Saturn V. Позаду його столу на стіні – репродукція картини Ван Гога «Зоряна ніч». І навіть кришка його ноутбука – та ж «Зоряна ніч». Космічні мотиви всюди, навіть на краватках, кинутих на вішаку, і на вже порожній бляшанці з-під ананасів, так само, як і наукові праці на книжкових полицях, грамоти та сертифікати, що перетворює його робоче місце в мікс астрофізичної лабораторії і мрії того самого дев’ятирічного хлопчика, закоханого в позамежне.

Автор, Нил Деграсс Тайсон, Лавка Бабуин, Персона

Як

Люди полюбляють, коли вони розуміють щось, що до цього вони вважали тим, що вони не зможуть зрозуміти.
Ніл Деграсс Тайсон. З виступу на зустрічі з Програми виключних дослідницьких можливостей Медичного інституту Говарда Г’юза, 15-16 травня 2008 (Exceptional Research Opportunities Program meeting, HHMI)

Популяризація науки в житті Ніла Деграсса Тайсона дійсно займає місце чи не важливіше, ніж сама наука. У своїх інтерв’ю він дуже часто говорить про необхідність вдосконалення сучасної освітньої системи. Правда, свою думку про те, які саме кроки в напрямку такої реформи потрібно зробити, Ніл Тайсон поки остаточно не сформував і не висловив, тому що, як і в усьому, він хоче дослідити об’єкт з усіх боків і лише потім надати висновок. Поки вся ця робота відбувається в його голові, він лише служить науці й освіті так, як може і вважає за потрібне.

Публіцистика

Початком 1990-х датуються його перші дослідницькі статті, а з 1995 по 2005 Тайсон веде колонку «Всесвіт» у журналі «Природнича історія». Він також виступає на багатьох наукових конференціях, в збірниках яких можна прочитати про результати його роботи.

Радіо і телебачення

Уже в новому тисячолітті Ніл поступово перетворюється на телезірку, використовуючи телебачення як платформу, з якої він ділиться своїми знаннями і любов’ю до науки про космос.

Саме будучи гостем таких телепрограм як The Colbert Report, The Daily Show і BBC Horizon, Тайсон вперше привселюдно заявив про те, що вважає некоректною класифікацію космічних об’єктів, за якою Плутон вважався 9-ю планетою Сонячної системи. Безумовно, це викликало протест, однак у 2006 році Міжнародний астрономічний союз погодився, розділивши планети на земну групу, газових гігантів і карликові планети, до яких тепер і відноситься Плутон, перебуваючи вже за межами Сонячної системи.
Починаючи з 2006, Тайсон брав участь у 5 сезонах програми NOVA ScienceNOW («Наука ТЕПЕР») на телеканалі PBS. У 2009 році вчений у жартівливій манері розповідав про секрети Всесвіту в радіопрограмі StarTalk («Розмова про зірки»), випуски якої зараз доступні на iTunes. Через 5 років їх відзняли і транслювали на телеканалі National Geographic, а також видали однойменною книгою, яка доступна і російськомовному читачеві. Остання більше схожа на комікс або кольорову енциклопедію, настільки яскраво вона ілюстрована, і вабить негайно підкорити простори космосу, одночасно розповідаючи, що потрібно взяти з собою на Марс.

Прагнучи привернути увагу якомога ширшої аудиторії до науки, Ніл Деграсс Тайсон з’являється у ролі камео в серіалах «Зоряна брама: Атлантида» та «Теорія великого вибуху», з 2014 року веде документальний серіал «Космос: простір і час», знімається у фільмі «Бетмен проти Супермена» 2016 року, знову в ролі самого себе.

ПК й Інтернет

В епоху Інтернету не залишилися без уваги вченого соціальні мережі – Twitter, YouTube, Facebook і навіть Instagram.

А в 2019 році має побачити світ одне з його новітніх творінь – відеогра «Космічна Одіссея» («Space Odyssey»), у якій юним дослідникам потрібно підкорити простори Всесвіту, паралельно вивчаючи закони, за якими вона існує, і витоки її походження.

Книги

Одночасно з усім цим Ніл Деграсс Тайсон встигає ще одну дуже важливу і необхідну для його місії річ – писати книги. Його бібліографія налічує не менше 15 основних видань, написаних у тому числі в співавторстві з іншими вченими:

Merlin’s Tour of the Universe (1989).
Universe Down to Earth (1994).
Just Visiting This Planet (1998).
One Universe: At Home in the Cosmos (2000).
Cosmic Horizons: Astronomy at the Cutting Edge (2000).
City of Stars: A New Yorker’s Guide to the Cosmos (2002).
My Favorite Universe (2003).
Origins: Fourteen Billion Years of Cosmic EvolutionІсторія всього. 14 мільярдів років космічної еволюції (2004).
The Sky Is Not the Limit: Adventures of an Urban Astrophysicist (2004).
Death by Black Hole: And Other Cosmic QuandariesСмерть у чорній дірі та інші дрібні космічні неприємності (2007).
The Pluto Files: The Rise and Fall of America’s Favorite Planet (2009).
Space Chronicles: Facing the Ultimate Frontier (2012).
Welcome to the Universe: An Astrophysical Tour / Велика космічна подорож (2016).
Astrophysics for People in a HurryАстрофизика с космической скоростью, или Великие тайны Вселенной для тех, кому некогда / Астрофізика для тих, хто цінує час (2017).
Accessory to War: The Unspoken Alliance Between Astrophysics and the Military (2018).

Автор, Нил Деграсс Тайсон, Лавка Бабуин, Персона

Спільно з Дональдом Голдсмітом Ніл Деграсс Тайсон не поспішаючи проводить читача за руку крізь мільярди років існування Всесвіту від його зародження і до наших днів в книзі «Історія всього». Разом з тим він міркує про походження науки, всього живого і неживого і про пошук самих себе і свого місця у цьому дивовижному світі, який, як виявляється, набагато більше, ніж ми могли собі навіть уявити. Автори нагадують, що ми живемо на цій планеті, тому що багато-багато років тому «десь у космосі вибухнула незліченна кількість зірок». Як з’явилися світло і темрява, чому галактики виглядають саме так, чи можемо ми, живучи на піщинці серед нескінченного космічного пляжу, зрозуміти пристрій світоустрою… Ніл Деграсс Тайсон часто зізнається, що він перш за все ставить питання, а не дає на них відповіді, і це ще один спосіб змусити його читача думати, досліджувати, тягнутися до науки.

У збірці його кращих есеїв «Смерть у чорній дірі» Тайсон, як і завжди, провокує читача незвичайними висловлюваннями і порівняннями, при цьому на простих прикладах пояснюючи йому, як влаштований цей світ. Так, вчений говорить, що обов’язково потрібно запам’ятати, що величини температур не можуть додаватися, як це відбувається з об’ємом або масою. Запам’ятати це легко: дві людини в ліжку з температурою тіла 37℃ (98,6°F) не перетворюються на піч під покривалом з температурою 197,2°F.

Авторами «Великої космічної подорожі», крім Ніла Тайсона, виступили ще двоє його колег – професори Прінстонського університету Майкл Стросс і Дж. Річард Готт. Лекції всіх трьох і стали основою книги – про зорі, галактики, життя на Землі і за її межами, теорію відносності Ейнштейна і майбутнє людства в таємничому Всесвіті.

До однієї зі своїх останніх книг – «Астрофізика для тих, хто цінує час» – сам вчений ставиться з особливою симпатією. Вона на диво легко читається, тому що спеціально створена для максимально широкої аудиторії з коротким і змістовним описом основних космічних процесів. Головні риси, які повинні відрізняти читача Ніла Тайсона, – це цікавість, бо «люди, які вважають, що все знають, або ніколи не шукали, або ніколи не натрапляли на межу звіданого і незвіданого Всесвіту», і любов до цього величезного світу, бо не стільки ми «живемо у Всесвіті – Всесвіт живе у нас».

Per aspera ad astra

У будь-якій заяві мають значення докази. Докази – це те, що завжди має значення.
Ніл Деграсс Тайсон. З його публікації у Facebook «Стосовно звинувачень»

2018 рік завершується для відомого астрофізика непросто – трьома звинуваченнями в сексуальних домаганнях і харассменті, які активно підтримав рух #MeToo. Одне з них, до речі, – наслідок його надмірного захоплення космічною темою, яка на цей раз знайшла вираження в татуюванні його колеги, яку він занадто наполегливо розглядав, перевіряючи чи є в зображенні Сонячної системи Плутон. Тайсон відповів на звинувачення, не зраджуючи себе і закликавши на допомогу раціо і вимірні докази. Ще 10 років тому на виступі у Нью-Йоркської Академії наук Тайсон підкреслив, що наші п’ять органів почуттів сприймають світ навколо фальшиво і неправильно і потребують допомоги науки.

Яким би не був результат розслідування, через яке вченому вже довелося скасувати ряд виступів, поза сумнівами його ім’я вже вписане в історію науки про Всесвіт. У буквальному сенсі: «Я тепер теж відповідальний за один шматочок міжпланетної речовини в Сонячній системі. Річ у тому, що в листопаді 2000 року астероїд основного поясу 1994KA…був названий на мою честь — 13123-Тайсон. Мені було приємно… Я також радий повідомити, що на цей момент мій астероїд не прямує до Землі».

Автор поста: Нелли Самикова

Люблю подорожі та мотивуючі книги :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *